Ю.В. Козленко, М.В. Козленко. ЗЕМНА КОРА ПРОТОКИ БРАНСФІЛД МІЖ АНТАРКТИЧНИМ ПІВОСТРОВОМ ТА ОСТРОВОМ КІНГ-ДЖОРДЖ

doi: https://doi.org/10.15407/gpimo2019.01.063

Ю.В. Козленко, М.В. Козленко

Інститут геофізики НАН України, Київ

ЗЕМНА КОРА ПРОТОКИ БРАНСФІЛД МІЖ АНТАРКТИЧНИМ ПІВОСТРОВОМ ТА ОСТРОВОМ КІНГ-ДЖОРДЖ

Проведено гравітаційне моделювання вздовж профілю DSS-1, яке дозволило отримати густинну структуру літосфери протоки Брансфілд між Антарктичним півостровом та островом Кінг-Джордж до глибини 80 км, уточнити геологічну будову верхньої частини кори і зробити висновки про хід еволюції протоки в перетині профілю.

Однакова будова надр острова Кінг-Джордж і п-ова Трініті разом з внутрішньою частиною платформи Брансфілд підтверджує спільність походження цих утворень. Кора під трогом Брансфілд має явно виражений субокеанічний тип.

Будова літосфери протоки Брансфілд дозволяє виділити три епізоди тектоно-магматичної активності, які проявлялися у вкоріненні мантійної речовини в кору з подальшим просіданням поверхні в результаті розкристалізаціі виплавок. Асиметричний спрединг можна пояснити тим, що розростання кори на південний схід збігається з ротаційним рухом Антарктичної плити в східному напрямку, а приросту з північно-західної сторони перешкоджає тиск плити Фенікс. Виникнення океанічної кори відбувається на ділянках земної кори, які послідовно проходять над нерухомим мантійним астенолітом, тобто проявляється ефект «гарячої точки».

Ключові слова: протока Брансфілд, профіль DSS 1, гравітаційне моделювання, будова літосфери.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Козленко Ю.В., Козленко М.В. Проверка адекватности представления скоростными моделями структуры земной коры пролива Брансфилда. Геология и полезн. ископ. Мирового океана. 2018. № 1. С. 83—96.
2. Корчин В.А., Буртный П.А., Карнаухова Е.Е. Температурное и петрофизическое моделирование глубинных горизонтов земной коры района Антарктического полуострова. Укр. Антаркт. журнал. 2014. № 13. С. 31—47.
3. Русаков О.М. Гравитационная модель тектоносферы Индийского океана. Киев: Наукова думка, 1991. 228 с.
4. Русаков О.М., Козленко Ю.В., Макаренко И.Б., Чулков С.С., Козленко М.В., Легостаєва О.В., Савченко А.С. Новая карта аномалий силы тяжести в свободном воздухе пролива Брансфилд (Западная Антарктика). ІІІ Міжнародний полярний рік 2007—2008: результати та перспективи: Тези ІV Міжнародної Антарктичної конференції. (Київ, Україна, 12—14 травня 2009 р.). Київ, 2009. С. 11—12.
5. Ashcroft W.A. Crustal structure of the South Shetland Islands and the Bransfield Strait. British Antarctic Survey Scientific Reports. 1972. № 66. 43 р.
6. Burton Johnson A., Riley T.R. Autochthonous v. accreted terrane development of continental margins: a revised in situ tectonic history of the Antarctic Peninsula. Journal of the Geological Society. 2015. 172. Р. 822—835. doi: 10.1144/jgs2014 110.
7. Christeson G.L., Barker D.H.N., Austin J.A. Jr., Dalziel I.W.D. Deep crustal structure of Bransfield Strait: Initiation of a back arc basin by rift reactivation and propagation. Journal Geophysical Research. 2003. 108, № В10. Р. 2492—2512.
8. Grad M., Guterch A., Janik T., Sroda P. Seismic characteristic of the crust in the transition zone from the Pacific Ocean to the northern Antarctic Peninsula, West Antarctica. Royal Society of New Zealand Bulletin. 2002. 35. Р. 493—498.
9. Janik T. Seismic crustal structure of the Bransfield Strait, West Antarctica. Polish polar research. 1997. 18, № 3—4. Р. 171—225.
10. Janik T., Sroda P., Grad M., Guterch A. Moho depths along the Antarctic Peninsula and crustal structure across the landward projection of the Hero fracture zone. Antarctica: Contributions to global earth sciences. D.K. Futterer, D. Damaske, G. Kleinschmidt, H. Miller, F. Tessensohn (Eds.). Berlin: Springer Verlag, 2006. P. 229—236.