Є.Ф. Шнюков, B.B. Іванченко, В.В. Пермяков. АКЦЕСОРНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ СОПКОВОЇ БРЕКЧІЇ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ ЧОРНОГО МОРЯ

Є.Ф. Шнюков, B.B. Іванченко, В.В. Пермяков 
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України, Київ
АКЦЕСОРНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ СОПКОВОЇ БРЕКЧІЇ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ ЧОРНОГО МОРЯ 
Результати мінералогічних досліджень акцесорних мінералів сопкової брекчії грязьових вулканів Чорного моря укладаються в концепцію П.Н. Кропоткіна і Б.М. Валяєва (1984
та ін.) про вуглеводневу дегазацію Землі, мантійні джерела флюїдів, грязьові вулкани як свого роду труби дегазації. Впливом флюїдів пояснюється виникнення самородних
мінералів (золото, мідисте золото, мідь, срібло, сірка, залізо та ін.), сульфідів, карбідів. Природа багатьох оксидів поки не ясна. Переважна більшість силікатів, багато оксидів
— уламковий матеріал з майкопської товщі. Частинки порід — юрське вугілля, імовірно залізисті породи, вапняки — вірогідно, винесені грязьовими вулканами з прорваних
осадових комплексів, що підтверджує їх глибинне закладання. Наявність дрібних оплавлених частинок глинистих порід пояснюється впливом глибинних флюїдів на глинисті
породи, в першу чергу на сопкову брекчію. Карбонати й сульфати — новоутворення верхніх горизонтів, де глибинні флюїди вже містили кисень. 
Ключові слова: вулканічна брекчія, самородні мінерали, флюїд, труба дегазації. 
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ 
1. Мельник В.И., Цихоцкая Н.Н. Литология палеогеновых отложений / Геология шельфа УССР. Гл. редактор В.И. Мельник. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 47—73. 
2. Кропоткин П.Н. Валяев Б.М. Геодинамика грязевулканической деятельности / Геология и геохимические основы поисков нефти. — К.: Наук. думка, 1984. — С. 148—178. 
3. Кропоткин П.Н. Валяев Б.М. Тектонический контроль процессов дегазации Земли и генезис углеводородов / Тр. XXVII Геол. конгресса. — Т. 13. — М.: Наука, 1984. — С.
13—25. 
4. Вернадский В.И. Опыт описательной минералогии (1913). — Вибрані наукові праці В.І. Вернадського. — К., 2012. — С. 33—242. 
5. Жарвин Н.А. Уроки нефтяной катастрофы в Мексиканском заливе // Энергия, экономика, техника, экология. — № 4. — 2013. — С. 63—67. 
6. Лазаренко Є.К. Курс мінералогії. — К.: Вища школа, 1970. — 600 с. 
7. Егоров В.Н., Артемов Ю.Г., Гулин С.Б. Метановые сипы в Черном море. — Севастополь: Экосгидрофизика, 2011. — 404 с. 
8. Клюшина Г.В. Літологічні особливості уламкових порід майкопської серії північно­західного шельфу Чорного моря / Зб. «Літологія, геологія морів та океанів». — Т. 2. —
К., 2009. — С. 82—86. 
9. Пиковский Ю.И. Флюидные плюмы литосферы как модель нефтегазообразования // Сб. Дегазация Земли и генезис углеводородных флюидов и месторождений. — М.: Геос,
2002. — С. 254—302. 
10. Скорик А.Н., Байраков В.В. Геолого­геохимические особенности алевролитов майкопа Керченского полуострова // Доповіді АН УРСР, 2007. — № 10. — С. 112—117. 
11. Шнюков Е.Ф., Сокол Э.В., Нигматулина Е.Н., Коржова С.А., Гусаков И.Н. Огненное извержение грязевого вулкана Карабетова гора // Геол. и полезн. ископаемые Мирового
океана. — № 4. — 2009. — С. 53—71. 
12. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П., Пасынков А.А. Газовый вулканизм Черного моря. — К.: Логос, 2013. — 384 с. 
13. Пащенко Я.Е. Палеогеография майкопского бассейна Крыма. — К.: Изд­во АН УРСР, 1960. — С. 112. 
14. Starostenko V., Buryanov V., Makarenko I., Rusakov O., Stephenson R., Nikishin A., Georgiev G., Gerasimov М., Dimitriu R., Legostaeva O., Pchelarov V., Sava C. Topography of
the crust­mantle boundary beneath the Black Sea Basin // Tectonophysics. — 2004. — 381. — P. 211—233.