https://doi.org/10.15407/gpimo2024.02.041
М.В. Козленко, канд. геол. наук, ст. наук. співр.
E-mail: marichakoko@gmail.com
ORCID 0000-0001-5463-6483
Ю.В. Козленко, канд. геол.-мін. наук, ст. наук. співр.
E-mail: yuriyko.geo@gmail.com
ORCID 0000-0002-7736-5185
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,
03680, м. Київ, просп. Палладіна, 32
ГЛИБИННА БУДОВА, ТЕКТОНІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ТА ВУГЛЕВОДНЕВИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАЛАМІТСЬКОГО ВАЛУ (ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ ШЕЛЬФ ЧОРНОГО МОРЯ) ЗА ДАНИМИ ГУСТИННОГО МОДЕЛЮВАННЯ
За методом густинного моделювання були визначені глибинна будова, тектонічна еволюція та вуглеводневий потенціал Каламітського валу (КВ). У районі, що вивчається за параметрами кори виділяються два мегаблоки, розділених Північно-Евксинським розломом. Північний, до якого належить КВ, з корою континентального типу є частиною Скифської плити (СП). Південний відноситься до субконтинентального типу перехідного блоку між СП та Західно-Чорноморською западиною. Визначено межі КВ, які в своїй більшості контролюються розломами. Побудовано схеми ізогіпс покрівель поверхів консолідованої кори та ізопахіт її шарів, які були використані для визначення перебігу тектонічних процесів району досліджень від байкальського до ранньокімерійського етапів тектогенезу. Встановлено, що КВ має в основі кілька структурно-тектонічних елементів, які були закладені до байкальської епохи. Виявлено, що основа кристалічної кори являє собою пізньоархейське утворення. Визначено, що субширотна північнокримська область байкалід і зеленосланцевий пояс Мізійської плити напрямку ПнЗх – ПдСх розвивалися під дією різних тектонічних імпульсів, оскільки були розмежовані різко незгідною за простяганням меридіональною синклінорною зоною в середній частині валу. КВ як цілісна морфологічна структура утворився в салгірську фазу тектогенезу шляхом консолідації декількох гетерогенно-гетерохронних структур. Його розвиток продовжився в альпійську епоху за рахунок просідання бортів в результаті рифтогенних процесів в Каркінітському прогині та Західно-Чорноморській западині. Виділено транскорові розломи і корові порушення, які варіюють від шару до шару кристалічної кори як по кількісті, так і по положенню і напрямку, подекуди утворюючи зони шириною декілька кілометрів. На основі комплексного аналізу розломної тектоніки, потужностей шарів неконсолідованих осадів кайнозойського віку та розповсюдження газових факелів зроблено висновок, що структурами, перспективними на пошуки вуглеводнів, є Сельського, Східнофедорівська, Ушакова та Н-53.
Ключові слова: північно-західний шельф Чорного моря, Каламітський вал, густинне моделювання, перспективність на пошуки вуглеводнів, глибинні розломи.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Безверхов Б.Д. Тектоника мезокайнозойского осадочного чехла на северо-западе Черного моря, как основа прогнозирования нефтегазопоисковых работ (по материалам сейсморазведки): дис. … канд. геол.-мин. наук. Одесса, 1988. 205 с.
2. Богаец А.Т., Бондарчук Г.К., Леськив И.В., Новосилецкий Р.М. та ін. Геология шельфа УССР. Нефтегазоносность. Киев: Наук. думка, 1986. 152 с.
3. Геологический словарь. В 3-х томах. Гл. ред. О.В.Петров. Т. 1. А-Й. Санкт-Петербург: Изд-во ВСЕГЕИ, 2010. 432 с.
4. Гожик П.Ф., Багрій І.Д., Войцицький З.Я., Гладун В.В. та ін. Геолого-структурно-термоатмогеохімічне обгрунтування нафтогазаносності Азово-Чорноморської акваторії. Київ: Логос, 2010. 419 с.
5. Гожик П.Ф., Чебаненко І.І., Євдощук М.І., Крупський Б.Л. та ін. Нафтогазоперспективні об΄єкти України. Наукові і практичні основи пошуків родовищ вуглеводнів у північно-західному шельфі Чорного моря. Київ: ЕКМО, 2007. 232 с.
6. Занкевич Б.А., Шафранская Н.В. Тектоническая позиция зоны газовых факелов северо-западной части Черного моря. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2009. № 3. С. 35 – 54.
7. Захарчук С.М., Полухтович Б.М. Пріоритетні напрями пошуково-детальних сейсморозвідувальних і бурових робіт на Півдні України на ближчу перспектву. Зб. доп. IV Міжнародної коференції. Сімферополь-Гурзуф: Агео, 2003. С. 69 – 94.
8. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Сопоставление тектонических элементов земной коры с нефтегазоперспективными структурами в Каркинитском прогибе. Доповіді НАН України. 2017. № 1. С. 60 – 65.
9. Козленко М.В., Козленко Ю.В., Лысынчук Д.В. Глубинное строение земной коры западной части Черного моря по результатам комплексной переинтерпретации геофизических данных по профилю ГСЗ № 25. Геофиз. журнал, 2009. 31, № 6. С. 77 – 91.
10. Летников Ф.А. Сверхглубинные флюидные системы Земли. Новосибирск: Наука, 1992. 150 с.
11. Лукин А.Е. Система «суперплюм – глубокозалегающие сегменты нефтегазоносных бассейнов» - неисчерпаемый источник углеводородов. Геологический журнал, 2015. № 2. С. 7 – 20.
12. Михайлов В. А., Куровець І. М., Сеньковський Ю. М., Вижва С. А. та ін. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Кн. 3. Південний нафтогазоносний регіон. Київ: ВПЦ "Київський університет", 2014. 222 с.
13. Плахотный Л.Г. Байкалиды Крыма. Бюл. Моск. О-ва Испытателей природы. Отд. Геол. 1988. 63, вып. 6. С. 3 – 13.
14. Плахотный Л.Г. Раннекиммерийские структуры Крыма и соотношение их с альпийскими и докиммерийскими. Геотектоника. 1990. № 2. С. 54 – 62.
15. Прогноз поисков нефти и газа на юrе УССР и на прилеrающих акваториях. Под ред. В.В Глушко, С.П.Максимова. Москва: Недра. 1981. 240 с.
16. Cloetingh S., Ziegler P.A., Beekman F., Burov E.B., Garcia-Castellanos D., Matenco L. Tectonic Models for the Evolution of Sedimentary Basins. Treatise on Geophysics. Gerald Schubert (editor-in-chief). 2nd edition. Vol 6. Oxford: Elsevier, 2015. Р. 513 – 592.
17. Diaconescu M., Craiu A., Toma-Danila D., Craiu G.M., Ghita C. Main active faults from the eastern part of Romania (Dobrogea and Black Sea). Part 1: Longitudinal faults system. Romanian Reports in Physics. 2019a. 71, 702. 18 p.
18. Diaconescu M., Craiu A., Moldovan I.A., Constantinescu E.G. Main active faults from eastern part of Romania (Dobrogea and Black Sea). Part II: Transversal and oblique faults system. Romanian Reports in Physics. 2019b. 71, 708. 15 p.
19. Dimitriu R.G., Dinu C., Sava C.S. The northwestern Black Sea margin tectonics revealed by potential geophysics and its remote influence on the sedimentary cover structure. 5th Plenary Meeting and Field Trip: Extended Abstracts Volume of the IGCP 521 – INQUA 0501. (22 – 31 August 2009). Izmir-Çanakkale, Turkey. 2009. Р. 58–59.
20. Georgiev G. Geology and Hydrocarbon Systems in the Western Black Sea. Turkish Journal of Earth Sciences. 2012. 21. Р. 91 – 109.
21. Moroşanu I. The hydrocarbon potential of the Romanian Black Sea continental plateau. Romanian Journal of Earth Sciences. 2012. 86, issue 2. P. 91 – 109.
22. Schleder Z., Krezsek C., Turi V., Tari G., Kosi W., Fallah M. Regional Structure of the Western Black Sea Basin: Constraints from Cross Section Balancing. Petroleum Systems in “Rift” Basins. 34th Annual Gulf Coast Section SEPM Foundation Perkins-Rosen Research Conference: Program and Abstracts OMNI Houston Westside (December 13 – 16, 2015). Houston, Texas. 2015. P. 509 – 520.
23. Stovba S.M., Khriachtchevskaia O.I., Popadyuk I.V. Crimea and Ukrainian Eastern Black Sea Basin as an inverted Early Cretaceous rift system. 2017. https://www.researchgate.net/publication/319454348.
24. Stovba S.M., Popadyuk I.V., Fenota P.O., Khriachtchevskaia O.I. Geological structure and tectonic evolution of the Ukrainian sector of the Black Sea. Геофизический журнал. 2020. 42, № 5. С. 53 – 106.
PDF