M. Kozlenko. THE STRUCTURE OF THE LITHOSPHERE, TECTONICS AND EVOLUTION OF THE SCYTHIAN PLATE AND ADJACENT STRUCTURES IN THE SECTION OF THE Bs05-22 PROFILE (ACCORDING TO 2-D DENSITY MODELING)

https://doi.org/10.15407/gpimo2020.03.013

М.В. Козленко, кандидат геол. наук, старший науковий співробітник

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

03680, м. Київ, пр. Палладіна, 32

E-mail: marichakoko@gmail.com

Ю.В. Козленко, кандидат геол. наук, старший науковий співробітник

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

03680, м. Київ, пр. Палладіна, 32

E-mail: marichakoko@gmail.com

БУДОВА ЛІТОСФЕРИ, ТЕКТОНІКА ТА ЕВОЛЮЦІЯ СКІФСЬКОЇ ПЛИТИ ТА ПРИЛЕГЛИХ СТРУКТУР В ПЕРЕТИНІ ПРОФІЛЮ Bs05-22 (ЗА ДАНИМИ 2-D ГУСТИННОГО МОДЕЛЮВАННЯ)

Побудовано густинну модель вздовж профілю Bs05-22, що дозволило виділити окремі блоки з різними параметрами земної кори. Консолідована кора Східно-Європейської платформи (СЄП) має “клавішну” структуру. Південна межа СЄП має явно розломний характер і падає на південь під кутом близько 83°.

Південно Українська монокліналь (ПУМ) покриває фундамент не тільки СЄП, але й північної частини Скіфської плити (СП). Центральна частина блоку СП, перекритого ПУМ, характеризується максимальною потужністю складчасто-метаморфічної основи. Осьова частина Каркінітського прогину (КП) має характерну для рифтогенів будову. Рифт практично однобічний з шириною розсуву 6,5 км. Південний схил КП розвивався в результаті обвалення поверхні за механізмом пландж-принципу. Границя між Каркінітським прогином і Каламітським валом (КВ) чітко визначається по Сулинсько-Тарханкутському розлому. Ядром КВ слугує досить потужне тіло лінзоподібної форми з густиною, відповідною до таврійської серії Гірського Криму. Між КП і Крайовою ступенню виділяється вузька перехідна зона. Південна окраїна Скіфської плити являє собою перехідну до Західно-Чорноморської западини (ЗЧЗ) зону шириною 25 км. Моделюванням встановлено простягання “гранодіоритового” шару вглиб ЗЧЗ на 100 км.

Товщина кори в межах СЄП становить 44,0 км, на Скіфській плиті — в межах ЮУМ в се редньому 42,5, 37,0 км під КП та 33,0 км під КС, в Західно-Чорноморській западині — 28,7 км під верхньокрейдовим континентальним підніжжям і 21,5 км на південному краю профілю.

У підібраній моделі щільність тектонічних порушень на СЄП становить 0,05, на СП — 0,14 на 1,0 км. Вертикальні зрушення блоків кристалічної кори на СП досягають 5,5 км, що майже в три рази більше, ніж на південному фланзі СЄП. Більшість диз'юнктивів в перетині профілю вертикальні і мають транскорове закладення.

Отримана в результаті моделювання будова земної кори дозволила зробити деякі висновки щодо мезо-кайнозойської еволюції досліджуваного регіону в перетині профілю. На південному краї СЄП в пізньокімерійску епоху тектогенезу відбулася активізація, в альпійську фазу ця структура в цілому була пасивною. По всій Скіфської плиті спостерігаються прояви кіммерійської епохи: в межах валу – починаючи з ранньої фази, а в прогині і на Крайовій ступені — з пізньої. Періоди активізації на КП і КВ простежуються до савської, а на ступені — до волоської фази альпійського тектогенезу включно.

Ключові слова: Чорне море, Скіфська плита, густинне моделювання, будова літосфери, розломна тектоніка.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Безверхов Б.Д. Тектоника мезокайнозойского осадочного чехла на северо-западе Черного моря, как основа прогнозирования нефтегазопоисковых работ (по материалам сейсморазведки): Дис. канд. геол.-мин. наук. Одесса: Одес. Ун-т им. И.И.Мечникова, 1988. 205 с.
  2. Геологический словарь. В трех томах. Издание третье, переработанное и дополненное. Т. 1. А-Й. СПб.: Изд-во ВСЕГЕИ, 2017. 432 с.
  3. Геологический словарь. В трех томах. Т. 2. К-П. СПб.: Изд-во ВСЕГЕИ, 2011. 480 с.
  4. Гиоргобиани Т.В. Условия формирования альпийской складчатой системы Большого Кавказа и характерные особенности ее структуры. Геотектоника и геодинамика. 2019. Т. 9. № 1. С. 43—57.
  5. Гожик П.Ф., Багрій І.Д., Войцицький З.Я., Гладун В.В., Маслун Н.В., Знаменська Т.О., Аксьом С.Д., Клюшина Г.В., Іванік О.М., Клочко В.П., Мельничук П.М., Палій В.М., Цьоха О.Г. Геолого-структурно-термоатмогеохімічне обгрунтування нафтогазоносності Азово-Чорноморської акваторії. Київ: Логос, 2010. 419 с.
  6. Занкевич Б.А., Шафранская Н.В. Тектоническая позиция зоны газовых факелов северо-западной части Черного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2009. № 3. С. 35—54.
  7. Коболев В.П. Геодинамическая модель Черноморской мегавпадины. Геофиз. журнал. 2003. Т. 25. № 2. С. 15—35.
  8. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Строение и развитие восточной части северо-западного шельфа Черного моря (по результатам интерпретации геофизических данных вдоль профиля ІІ КМПВ). Геофиз. журнал. 2013. Т. 35. № 4. С. 63—75.
  9. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Плотностная характеристика земной коры Каркинитского прогиба как отражение истории его развития. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 1. С. 43—56.
  10. Козленко М.В., Козленко Ю.В., Лысынчук Д.В. Глубинное строение земной коры западной части Черного моря по результатам комплексной переинтерпретации геофизических данных по профилю ГСЗ № 25. Геофиз. журнал. 2009. Т. 31. № 6. С. 77—91.
  11. Милеев В.С., Вишневский Л.Е., Никишин А.М., Розанов С.Б. Формации аккреционной призмы Горного Крыма. Известия высших учебных заведений. Геология и разведка. 1992. № 5. С. 25—31.
  12. Пинус О.В., Асеев А.А., Колосков В.Н., Хипели Р.В., Надежкин Д.В. Интерпретация структурно-тектонического строения северо-западной акватории Черного моря с целью оценки перспектив ее нефтегазоносности. Нефтегазовая геология. Теория и практика. 2014. Т. 9, № 1. С. 1—14.
  13. Старостенко В.И., Пашкевич И.К., Макаренко И.Б., Русаков О.М., Кутас Р.И., Легостаева О.В. Разломная тектоника консолидированной коры северо-западного шельфа Черного моря. Геофиз. журнал. 2005. Т. 27, № 2. С. 195—207.
  14. Трифонов В.Г., Соколов С.Ю. Сопоставление тектонических фаз и инверсий магнитного поля в позднем мезозое и кайнозое. Вестник РАН. 2018. Т. 88. № 1. С. 33—39.
  15. Туголесов Д.А., Горшков А.С., Мейснер Л.Б., Соловьев В.В., Хахалев Е.М. Тектоника мезо-кайнозойских отложений Черноморской впадины. Москва: Недра, 1985. 215 с.
  16. Хаин В.Е. Киммерийская эра тектогенеза. URL: https://bigenc.ru/geology/text/2063987.
  17. Чекунов А.В. Глубинное строение и геодинамика нефтегазоносных бассейнов Украины. Геол. журнал. 1993. № 6. С. 3—15.
  18. Khriachtchevskaia O., Stovba S., Popadyuk I. Hydrocarbon prospects in the Western Black Sea of Ukraine. The Leading Edge. 2009. September. Р. 1024—1029.
  19. Schleder Z., Krezsek C., Turi V., Tari G., Kosi W., Fallah M. Regional Structure of the Western Black Sea Basin: Constraints from CrossSection Balancing. Petroleum Systems in “Rift” Basins. 34th Annual Gulf Coast Section SEPM Foundation Perkins-Rosen Research Conference 2015. Program and Abstracts OMNI Houston Westside Houston, Texas. December 13—16, 2015. P. 509—520.

PDF

Ukrainian