Геология и полезные ископаемые Мирового океана • Geology and Mineral Resources of World Ocean
Мови
Ю.І. Іноземцев, О.О. Паришев, Л.В. Ступіна, О.М. Рибак. ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ АЗОВОЧОРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ В ЧЕТВЕРТИННИЙ ЧАС
https://doi.org/10.15407/gpimo2019.04.036
Ю.І. Іноземцев, О.О. Паришев, Л.В. Ступіна, О.М. Рибак
ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ АЗОВОЧОРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ В ЧЕТВЕРТИННИЙ ЧАС
Відзначається, що впродовж четвертинного періоду мало місце не менше 5—6 зледенінь, що кожного разу спричиняло за собою різку зміну екологогідрологічних умов як у Каспії, так і в Чорному морі. Зміна температурного режиму і солоності вод знайшли відображення як у складі фауни, так і в літологічному складі осадів, що відкладаються. В період похолодання відбувалася регресія Чорного і Каспійського морів, їх ізоляція одне від одного, а також від Світового океану внаслідок наявності Босфорського порогу заввишки за відмітку –36…–37 м. В період глобальних потеплінь рівень Світового океану повертався кожного разу приблизно до сучасної відмітки, що також було характерно і для Чорного та Каспійського морів. Тенденція коливань рівнів у вказаних басейнах була однотипною, але темп цих коливань, особливо на стадії трансгресії, мав різкі відмінності. Особливо це яскраво виражено в Каспійському морі, в якому рівень від відмітки –113 м близько 17 тис. років тому піднявся до відмітки нуль, –2 м близько 15,5 тис. років тому. Рівень Світового океану за цей проміжок часу піднявся тільки до відмітки –90 м. Чорне море також знаходилося в трансгресивному стані, але його рівень визначався висотою Босфорського порогу. Це витікає з того факту, що внутрішні басейни за швидкістю свого заповнення значно випереджали Світовий океан. Характер взаємного проникнення середземноморської і каспійської фауни в Чорне море визначався станом перезаглиблення Маничської долини, Керченської та Босфорської проток, що підтверджується наявністю каспійської фауни чаудинского типу в Мармуровому морі (Галліполі), а середземноморської фауни (Cardium edule L.) — в Східному Маничі, в північнозахідному Каспії (чаудобакинський час) і в Каспійському морі в цілому — в голоцені.
Ключові слова: Чорне, Азовське, Каспійське моря, стратиграфія, палеогеографія.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Андрусов Н.И. Плиоцен Южной России по современным исследованиям. Избранные труды. Москва: Издво АН СССР, 1963. Т. 2. С. 569—582.
2. Архангельский А.Д. Страхов Н.М. Геологическое строение и история развития Черного моря. МоскваЛенинград: Издво АН СССР, 1938. 226 с.
3. Варущенко С.И., Варущенко А.Н., Клиге Р.К. Изменение режима Каспийского моря и бессточных водоемов в палеовремени. Москва: Наука, 1987. 240 с.
4. Геологическая история Черного моря по результатам глубоководного бурения. Отв. ред. Ю.П. Непрочнов. Москва: Наука, 1980. 212 с.
5. Геология шельфа УССР. Литология. Київ: Наук. думка, 1985. 192 с.
6. Геология шельфа УССР. Стратиграфия. Київ: Наук. думка, 1984. 184 с.
7. Геохимия позднеканозойских осадков Черного моря (Емельянов Е.М., Лисицын А.П., Тримонис Э.С., Шимкус К.М., Пилипчук М.Ф., Лукашев В.К., Лукашин В.Н., Митропольский А.Ю., Катаргин Н.В.). Москва: Наука, 1982. 244 с.
8. Гожик П.Ф., Іванік О.М., Маслун Н.В., Клюшина Г.В. Стратиграфія четвертинних відкладів АзовоЧорноморського регіону. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 4. С. 5—39.
9. Горецкий Г.И. Палеопотамологические эскизы ПалеоДона и ПраДона. Минск: Наука и техника, 1982. 248 с.
10. Громов В.И. Пелеонтологическое и археологическое обоснование четвертичного периода на территории СССР. Труды Инта геол. наук АН УССР. 1948. Вып. 64. Геол. серия.
11. Жижченко Б.П. Методы палеогеографических исследований в нефтегазоносных областях. Москва: Недра, 1974. 376 с.
12. Зимы нашей планеты. Земля подо льдом. Под ред. Б. Джона. Москва: Мир, 1982. 336 с.
13. Иноземцев Ю.И., Маслаков Н.А., Парышев А.А., Мельниченко Т.А., Рыбак Е.Н., Ступина Л.В. Корреляция палеогеографических условий развития речной сети Восточного Паратетиса. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 4. С. 40—53.
14. Иноземцев Ю.И., Ступина Л.В., Тюленева Н.В., Парышев А.А., Маслаков Н.А., Сидоренко В.Б., Рыбак Е.Н., Мельниченко Т.А., Паславская О.В. Палеогеография северозападного шельфа Черного моря в голоцене. Вестник ОНУ им. И.И. Мечникова. 2014. Т. 19. С. 43—52.
15. Климчук А.Б. Развитие глубочайших карстовых систем и субмаринная разгрузка массива Арабика (Западный Кавказ): роль позднемиоценовой регрессии Восточного Паратетиса. Геол. і кор. копал. Світового океану. 2018. № 1. С. 58—81.
16. Колесников В.П. Средний и верхний плиоцен Каспийской области. Стратиграфия СССР. МоскваЛенинград: Издво АН СССР, 1940. 245 с.
17. Коморный А.Ф., Левин К.Г., Коморная М.Я. К вопросу о предмеотическом региональном размыве осадочных комплексов пород на северозападном шельфе Черного моря. Геофиз. журн. 1995. Т. 17, № 1. С. 63—67.
18. Маркова А.К., Михайлеску К.Д. Корреляция морских и континентальных отложений плейстоцена северозападного Причерноморья. Стратиграфия. Геологическая корреляция. 1994. Т. 2, № 4. С. 84—87.
19. Маруашвили Л.И. Палеогеографический словарь. Москва: Мысль, 1985. 367 с.
20. Милановский Е.Е. К палеогеографии Каспийского бассейна в среднем и начале позднего плиоцена. Бюл. Моск. ова испытателей природы. Отд. геол. 1963. Т. 38, № 3. С. 77—89.
21. Науменко П.И. К литологии акчагыльских отложений Тамани. Литологогеохимические условия формирования донных отложений. Киев: Наук. думка, 1979. С. 68—77.
22. Попов Г.И. Плейстоцен ЧерноморскоКаспийских проливов. Москва: Наука, 1983. 216 с.
23. Семененко В.Н. Стратиграфическая корреляция верхнего миоцена и плиоцена Восточного Паратетиса и Тетиса. Киев: Наук. думка, 1987. 232 с.
24. Чекунов А.В., Веселов А.А., Гилькман А.И. Геологическое строение и история развития Причерноморского прогиба. Киев: Наук. думка, 1976. 164 с.
25. Уровень, берега и дно окена. Клиге Р.К., Леонтьев О.К., Лукьянова С.А, Никифоров Л.Г., Шлейников В.А. Москва: Наука, 1978. 192 с.
26. Федоров П.В. Плейстоцен ПонтоКаспия. Тр. Геол. инта АН СССР, 1978. 156 с.
27. Холодов В.Н. Типы элизионных систем и связанные с ними месторождения полезных ископаемых. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2013. № 3. С. 5—41.
28. Чепалыга А.Л., Маркова А.К., Михайлеску К.Д. Стратиграфия и фауна стратотипа узунларского горизонта черноморского плейстоцена. Докл. АН СССР. 1986. Т. 290, № 2. С. 433—437.
29. Шнюков Е.Ф., Иноземцев Ю.И., Маслаков Н.А. Геологическая история развития речной сети на северозападном шельфе Черного моря. Геология и полезн. ископ. Черного моря. Киев, 1999. С. 238—244.
30. Эберзин А.Г. О плиоценовых отложениях Туркменской ССР. Труды Инта геол. АН ТССР. Ашхабад: Издво АН ТССР, 1956. С. 92—128.
31. Янко В.В., Троицкая Т.С. Позднечетвертичные фораминиферы Черного моря. Москва: Наука, 1987. 109 с.
Ukrainian