Є.Ф. Шнюков, О.О. Юшин, О.О. Паришев, Й.Н. Гусаков, В.В. Пермяков. СВОЄРІДНІСТЬ СЕМИГОРСЬКОГО ВУЛКАНУ НА ПІВНІЧНОМУ ЗАХОДІ КАВКАЗУ

Є.Ф. Шнюков 1, О.О. Юшин 2, О.О. Паришев 1, Й.Н. Гусаков 1, В.В. Пермяков 3 
1 Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України, Київ
2 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ
3 Інститут геологічних наук НАН України, Київ
СВОЄРІДНІСТЬ СЕМИГОРСЬКОГО ВУЛКАНУ НА ПІВНІЧНОМУ ЗАХОДІ КАВКАЗУ 
Наведено результати дослідження мінерального складу продуктів виверження Семигорського грязьового вулкану. Методом електронної мікроскопії вивчено акцесорну мінералізацію важкої фракції, виділеної з порід сопкової брекчії. Встановлено присутність індивідів і агрегатів самородних мінералів, сульфідів, оксидів, карбонатів, фосфатів, мінералів свинцю. Вивчення мінерального складу грубоуламкової фракції дозволило виявити дві форми прояву мінералізації — карбонатну та силікатну. Характерною особливістю рудного грязьовулканічного процесу в Семигорському вулкані є поліметалічна спеціалізація крейдових відкладів. 
Ключові слова: грязьовий вулкан, сопкова брекчія, самородні елементи, фізикохімічні умови 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
1. Беленицкая Г.А. Углеводородные флюиды в системе восходящих разгрузок в областях седиментогенеза // Дегазация Земли: геодинамика, геофлюиды, нефть, газ и их парагенезисы. М.: Геос, 2008. — С. 62—65. 
2. Белоусов В.В., Яроцкий П.А. Грязевые сопки КерченскоТаманской области // Пробл. советской геологии. — М.: ОНТИ НКГП СССР. — 1956. — 45 с. 
3. Галимов Э.М. Об эволюции углерода Земли // Геохимия. — 1967. — № 5. — С. 530—536. 
4. Калюжный В.А., Телепко Л.Ф., Щирица А.С. Состав и РТпараметры глубинных флюидов по данным изучения включений в кальцитах из выбросов грязевых вулканов // Минер. сборник. — 1984. — Вып. 2. — С. 32—36. 
5. Кривцов А.И. Модели субмаринного рудонакопления / Металлогения современных и древних океанов. — М.: Научн. тр. ЦНИГРИ, 1992. — С. 5—13. 
6. Кропоткин П.Н., Валяев Б.М. Геодинамика грязевулканической деятельности / Сб.: Геологические и геохимические основы поисков нефти и газа. — Киев: Наук. думка, 1980. — С. 148—178. 
7. Лисицын А.П., Богданов Ю.А., Гурвич Е.Г. Гидротермы и руды на дне океана / Металлогения современных и древних океанов. — М.: Научн. тр. ЦНИГРИ, 1992. — С. 14—40. 
8. Наумко И.М, Калюжный В.А., Телепко Л.Ф, Сворень Й.М. и др. Об условиях образования кальцита и гипса из выбросов грязевых вулканов Керченского пова (по флюидным включениям) // Матлы XIII Междунар. конф. по термобарогеохимии и IV Симпозиума APIFIS. — Т. 2. — М.: ИГЕМ РАН, 2008. — С. 221—224. 
9. Славянов Н.Н. О некоторых малоизвестных минеральных источниках Кубанской области // Материалы по общей и прикладной геологии. — 1928. — Вып. 82. — С. 15—25. 
10. Суббота М.И. Новые данные о газах и типах грязевых вулканов района западной Кубани // Труды ВНИГНИ. — 1964. — Вып. 41. — С. 156—177. 
11. Устинов В.И. Фракционирование изотопов углерода в процессе декарбонатизации // Геохимия. — 1976. — № 1. — С.120—124. 
12. Шнюков Е.Ф., Иванченко В.В. Самородные минералы в сопочной брекчии грязевых вулканов АзовоЧерноморской провинции, развитых на нижнемеловых отложениях // Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. — 2015. — № 2. — С. 81—91. 
13. Шнюков Е.Ф., Соболевский Ю.В., Гнатенко Г.И. и др. Грязевые вулканы Керченско-Таманской области. Атлас. — К.: Наук. думка, 1986. — 148 с.