НЕСТЕРОВСЬКИЙ В.А., ВОЛКОНСЬКИЙ О.О. Літологія ямпільських пісковиків Подільського басейну України

https://doi.org/10.15407/gpimo2025.02.056

В.А. Нестеровський 1, 2, д-р геол. наук, проф., зав. відділом
ORCID 0000-0002-7065-8962
e-mail: v.nesterovski@ukr.net

О.О. Волконський 1, аспірант
ORCID 0009-0001-2406-5453
e-mail: a0673475249@gmail.com

1 ДНУ «МорГеоЕкоЦентр НАН України»
вул. Олеся Гончара, 55 б, Київ, 01054, Україна

2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ННІ «Інститут геології» КНУ імені Тараса Шевченка
вул. Васильківська, 90, Київ, 03022, Україна

ЛІТОЛОГІЯ ЯМПІЛЬСЬКИХ ПІСКОВИКІВ ПОДІЛЬСЬКОГО БАСЕЙНУ УКРАЇНИ

У статті представлено результати літолого-мінералогічних досліджень та аналіз структурнотекстурних особливостей ямпільських пісковиків Подільського басейну України. У розрізі пісковиків виділено двочленну будову: плитняк, що залягає у верхній частині ямпільських верств та блочний камінь, який знаходиться нижче плитняку. Загальна потужність ямпільських верств у найбільш повних розрізах становить 30—35 м. У загальному об'ємі розрізу ямпільських верств для території дослідження частка плитняку складає близько 8—11 %. В блочних пісковиках основними мінералами є кварц (65 —82 %) та польові шпати (15 —40 %); другорядними (3—6 %) — темні та світлі слюди, пірит, флюорит, галеніт, сфалерит, марказит; акцесорими (1—1,5 %) — турмалін, альмандин, сфен, циркон, монацит. За текстурними особливостями в них виділено: масивно-однорідні, смугасті, плямисті і пейзажні різновиди. Основними вадами блочних пісковиків є їх підвищена пористість і водопоглинання.

Ключові слова: Поділля, едіакарій, ямпільські пісковики, мінеральний склад.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Веліканов В.Я. Український гіпострататип вендської системи. Геологічний журнал. 2011. №1. С. 42—49. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.1.139324

2. Жовинський Е.Я., Крюченко Н.О., Жук О.А., Вишневський О.А., Кухар М.В., Швайка І.Д., Дмитренко К.Е. Геохімічна спеціалізація рудопроявів флюориту Середнього Придністров’я. Пошукова та екологічна геохімія. 2019. № 1. С. 18—28. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001071733

3. Лунев Л.М., Чеботарьов І.І., Міллер В.П. Пісковики Поділля: склад, структура, генезис. Геологічний журнал. 1975. № 4. С. 28—36.

4. Нестеровський В.А., Деревська К.І., Руденко К.В., Спиця Р.О. Інвентаризація кар’єрів з видобутку ямпільських пісковиків у межах Могилів-Подільського Придністров’я. Мат-ли VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» Україна, м. Львів, 9 — 12 жовтня 2023. С. 115—121.

5. Нестеровський В.А., Волконський О.О., Деяк М.А. Історія і культура використання ямпільських пісковиків. Зб. мат_лів ХІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Коштовне та декоративне каміння: Актуальні питання гемологічної експертизи, геології, видобутку, обробки і використання», м. Київ, 07 — 08 листопада 2024 р. С. 33—36.

6. Сокур Т.М. Геохімічні індекатори літогенеза порід ямпільських верств верхнього венду Подільського Придністров’я. Зб. праць Всеукраїнської конференції «Від мінералогії і геогнозії до геохімії, петрології, геології та геофізики: фундаментальні і прикладні тренди ХХІ століття» (MinGeoIntegration XXI), Київ, 27 — 29 вересня 2023 р. С. 47—51.

7. Стратиграфія УРСР. Т. ІІ: Рифей-Венд. Відп. ред. О.В. Крашеніннікова. Київ: Наук. думка, 1971. 276 с.

8. Chupryna, A., Aubineau, J., Bankole, O., Chi Fru, E., Konhauser, K., Nesterovsky, V., Martyshyn, A., Soldatenko, Y., Becker-Kerber, B., Sans-Jofre, P., Chraiki, I., Abdelfadel, F., Fontaine, C., Laforest, C., Meunier, A., Albani, El A. Strong interplays between eustacy, nitrogen dynamics, and biodiversi?cation between the Ediacaran and Silurian interval. Comptes Rendus. GJoscience — Sciences de la PlanJte. 2025, Vol. 357. P. 201—223. https://doi.org/10.5802/crgeos.296

9. Soldatenko, Y., Albani, A. El, Ruzina, M., Fontaine, C., Nesterovsky, V., Paquette, J-L., Meunier, A., Ovtcharova, M. Precise U-Pb age constrains on the Ediacaran biota in Podolia, East European Platform, Ukraine. Nature Scientific Reports. 2019. 9. 1675. https://doi.org/10.1038/s41598-018-38448-9