https://doi.org/10.15407/gpimo2024.02.091
В.В. Гордієнко, докт. геол.-мін. наук, проф., гол. наук. співр.
E-mail: gordienkovadim39@gmail.com
ORCID 0000-0001-9430-7801
Scopus author Id = 7102473958
В.М. Тарасов, канд. геол., провідн. наук. співр.
E-mail: tarigvt@gmail.com
ORCID 0000-0001-9906-9259
Scopus authorId = 7202005503
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,
03680, м. Київ, просп. Палладіна, 32
ПРО ДЖЕРЕЛО КУРСЬКОЇ МАГНІТНОЇ АНОМАЛІЇ
Стаття містить результати дослідження Курської магнітної (КМА), що привертала увагу багатьох геофізиків протягом десятиліть, у тому числі у вигляді збурень магнітного поля, зафіксованих апаратурою штучних супутників Землі. Саме цей варіант КМА розглядається у роботі. Першим супутниковим даним було присвячено багато публікацій. Втім після появи більш обґрунтованої та детальної інформації, яка постачалася наступним поколінням супутників, перші результати відійшли на задній план, що за думкою авторів не зовсім вірно, оскільки горизонтальне зміщення аномалії не викликає сумніву. Таким чином можна вивчити 4 аномалії магнітного поля зі супутників, що спостерігались на висотах 325, 350, 400 та 480 км. Аналіз проведено для його відносних значень у межах аномалії. Для інтерпретації аномалій передбачається використання абсолютних значень та необхідності введення величини намагніченості речовини джерела. Наявні приклади такого підходу та досвід авторів з вивчення геофізичних даних по регіону не переконують у вірогідності достовірного визначення цього параметру. На суто якісному рівні було встановлено використану форму джерела аномалії як вертикальний циліндр обмеженої глибини та площину його горизонтального перетину − кола радіусом 200 км. За гравіметричними, геотермічними і сейсмічними даними було також визначено, що вся його територія знаходиться у зоні сучасної активізації. Розрахунок глибинних температур для такого випадку свідчить, що на глибині приблизно 25 км температура Кюрі магнетиту перевищується. Тобто тут розташована підошва джерела. Для таких параметрів проведено розрахунки розподілу відносних значень магнітного поля на згаданих висотах та проведено їх зіставлення зі спостереженими. Узгодженість цілком прийнятна для наявної похибки експериментальних даних. Але ця похибка досить значна, тому уточнення прийнятих параметрів джерела практично неможливе.
Ключові слова: Курська магнітна аномалія, супутникові дані, параметри джерела аномалії
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
12. Gordienko V. Density models of the tectonosphere of continents and oceans. Atmospheric and Oceanic Physics. 2022. № 7. Р. 805 – 822.
13. Gordienko V.V., Gordienko I.V. Temperature distribution the crust and upper mantle of Ukraine. Geodynamics. 2023. № 1. Р. 47 – 56.
14. Heines G. Magsat vertical field anomalies above 400 N from spherical Cap Harmonic analysis J.G.R. 1985. 90. B3. P. 2593 – 2598.
15. Hemant K., Maus S. Geological modeling of the new CHAMP magnetic anomaly maps using a geographical information system technique. J. Geophys. Res. 2005. V. 110. P. 1 – 23. https://doi.org/10.1029/2005JB003837
16. Hemant K., Maus S., Haak V. Interpretation of CHAMP crustal field anomaly maps using a geographical information system (GIS) technique. Earth Observation with CHAMP: Results from Three Years in Orbit. 2005. P. 249 – 254.
17. Maus S., Barckhausen U., Berkenbosch H. et al. EMAG2: A 2–arc min resolution Earth Magnetic Anomaly Grid compiled from satellite, airborne, and marine magnetic measurements. Geochem. Geophys. Geosyst. 2009. V. 10, № 8. Q08005, doi:10.1029/2009GC002471.
18. Primdahl F., Luhr H., Lauridsen E.K. The Effect of Large Uncompensated Transverse Fields on the Fluxgate Magnetic Sensor Output. Danish Space Research Institute Report. 1992 P. 1 – 92.