В.В. Скворцов, ОКСИДИ ЗАЛІЗА В ПЛЯЖЕВИХ ВІДКЛАДАХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ

https://doi.org/10.15407/gpimo2024.01.050

В.В. Скворцов, канд. геол.-мін. наук, старш. наук. співроб.
e-mail: skvortsov.v@ukr.net
ORCID:  0009-0008-1324-676X

МорГеоЕкоЦентр НАН України
01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55 б

В.В. Пермяков, канд. техн. наук, старш. наук. співроб.
e-mail: 0673866227@ukr.net
ORCID:  0000-0002-5339-2269

Інститут геологічних наук НАН України
01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55 б

ОКСИДИ ЗАЛІЗА В ПЛЯЖЕВИХ ВІДКЛАДАХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ

Морфологічні особливості та хімічний склад оксидів заліза в пляжевих відкладах північно-західної частини Азовського моря вивчено на матеріалах досліджень 2016—2020 рр., з використанням сканувального електронного мікроскопу з інтегрованою системою електронно-зондового аналізу. Хімічний склад оксидів заліза варіює від Fe39O86 до Fe17O8. Більшість досліджених індивідів є стехіометричним оксидом заліза (ІІІ) Fe2O3, але лише деякі з них мають морфологічні ознаки природного гематиту — як правило, мартиту. Переважна більшість індивідів Fe2O3 та решта індивідів усього діапазону хімічного складу мають специфічні морфологічні особливості техногенних сполук і в основному представляють частки окалини, що утворюється в процесі сталевого прокату. Різке домінування техногенної складової оксидів заліза в пляжевих відкладах є важливим фактом, який свідчить про потужний техногенний тиск на екосистеми Азовського моря.

Ключові слова: пляжеві відклади, Азовське море, оксиди заліза, мінерал, техногенна речовина, електронно-зондовий аналіз.

 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

  1. Аксенов А.А. О рудном процессе в верхней зоне шельфа. Москва: Наука, 1972. 158 с.
  2. Бетехтин А.Г. Курс минералогии. Москва: КДУ, 2007. 720 с.
  3. Еланский Г.Н. Железо в неживой и живой природе. Вестник ЮУрГУ. Серия «Металлургия». 2017. Т. 17, № 1. С. 5—15. https://doi.org/10.14529/met170101
  4. Иноземцев Ю.И. Литолого-минералогические особенности прибрежно-морских осадков Азовского моря. Киев, 1974. 56 с. (Препринт ИГФМ).
  5. Кардаш В.Т., Лебедь Н.И., Яценко Ю.Г. Золотоносность донных осадков Азовского моря. Мінеральні ресурси України. 1966. № 3. С. 10—11.
  6. Карякин Л.И. Минералогический состав песков побережья Азовского моря между косами Бердянской и Обиточной. Минералогический сборник Львовского геологического общества. 1948. № 2. С. 161—174.
  7. Кравченко Г.Л., Сахацький І.І. Особливості видимого і тонкого золота Приазов’я. Доповіді АН УРСР. 1986. Сер. Б, № 1. С. 13—17.
  8. Краснова Н.И., Петров Т.Г. Генезис минеральных индивидов и агрегатов. С.-Петербург: Невский курьер, 1997. 228 с. URL: https://www.geokniga.org/books/5498
  9. Лазаренко Е.К., Лавриненко Л.Ф., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Приазовья. Киев: Наук. думка, 1980. 432 с.
  10. Логвиненко Н.В., Ремизов И.Н., Бергер М.Г. Некоторые особенности накопления и терригенно-минералогическое районирование современных отложений береговой зоны Азовского моря. Докл. АН СССР. 1964. 159, № 3. С. 568—571.
  11. Луценко В.А. Влияние параметров высокоскоростной термомеханической обработки на процессы окалинообразования углеродистой стали. Литье и металлургия. 2005. 2 (34). С. 96—98.
  12. Оксид заліза.  URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Оксид_заліза
  13. Пантелеев П.Г. Ильменитовые пески Приазовья. Геологический журнал Академии наук УССР. 1935. Вып. 3. № 1. С. 132—138.
  14. Парусов Э.В., Сычков А.Б., Губенко С.И., Чуйко И.Н. Перспективы использования экологически чистого способа подготовки поверхности бунтового проката к волочению. Проблеми трибології (Problems of Tribology). 2016, № 2. С. 74—82.
  15. Окалина на сталевих виробах. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA% D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0
  16. Савич-Заблоцький К.Н. Ільменітові піски з північного узбережжя Азовського моря. Учені записки Харківського державного університету. 1937. Кн. 10. С. 173—181.
  17. Сиденко О.Г., Полканов В.А., Яловенко И.П. Алмазы и минералы титана в прибрежных осадках северной части Черного и Азовского морей. Литолого-геохимические условия формирования донных отложений. Киев: Наук. думка, 1976. C. 142—147.
  18. Спиридонов Э.М. Генетическая минералогия. URL: https://www.youtube.com/watch?v=VkQbSe9Rz5U&list=PLcsjsqLLSfNCz51oApHOOcQeOMHn9Nk96&index=9
  19. Ворошилов Ю.В., Павлишин В.И. Основы кристаллографии и кристаллохимии. Рентгенография кристаллов. Киев: КНТ, 2011. 568 с.
  20. Сулоев А.И. Россыпь Белосарайской косы как возможный источник получения цирконового и ильменитового сырья. Советская геология. 1938. № 8—9. С. 132—138.
  21. Чирвинский П.И. Петрографические исследования темных песков северо-западного побережья Азовского моря. Записки Российского минералогического общества. 1925. Ч. 54, № 1. С. 65—82.
  22. Шаталов Р.Л. и др. Инженерная экология, рециклинг металлов и деформированных сплавов. Москва—Вологда: Инфра-Инженерия, 2021. 460 с.
  23. Шнюков Е.Ф., Иноземцев Ю.И. Источники сноса и абсолютный возраст терригенных минералов современных прибрежно-морских осадков Азовского моря. Литология и полезные ископаемые. 1975. № 1. С. 120—124.
  24. Шнюков Е.Ф., Орловский Г.Н., Усенко В.П., Григорьев А.В., Гордиевич В.А. Геология Азовского моря. Киев: Наук. думка, 1974. 247 с.
  25. Шнюков Е.Ф., Скворцов В.В., Пермяков В.В. К минералогии темных песков северо-за падного побережья Азовского моря. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15. № 2. С. 67—80.
  26. Щербаков Ф.А. Особенности литологии и строения прибрежных отложений северной части Азовского моря. Литология и полезные ископаемые. 1966. № 2. С. 105—115.
  27. Юрк Ю.Ю., Кашкаров И.Ф., Полканов Ю.А. Алмазы песчаных отложений. Киев: Наук. думка. 1973. 106 с. 

PDF

Ukrainian