М.В. Козленко, Перспективність зони Біостромна (північно-західний шельф Чорного моря) на пошуки вуглеводнів за даними густинного моделювання

https://doi.org/10.15407/gpimo2023.01.054

М.В. Козленко, канд. геол. наук, ст. наук. співр.
e-mail: marichakoko@gmail.com ORCID 0000-0001-5463-6483

Ю.В. Козленко, канд. геол.-мін. наук, ст. наук. співр.
e-mail: yuriyko.geo@gmail.com ORCID 0000-0002-7736-5185

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
03680, м. Київ, пр. Палладіна, 32

ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ЗОНИ БІОСТРОМНА (ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ ШЕЛЬФ ЧОРНОГО МОРЯ) НА ПОШУКИ ВУГЛЕВОДНІВ ЗА ДАНИМИ ГУСТИННОГО МОДЕЛЮВАННЯ

З метою визначення перспективності на пошуки вуглеводнів (ВВ-перспективність) зони Біостромна, яка розташована на північно-західному шельфі Чорного моря, було проведено системне двовимірне густинне (гравітаційне) моделювання вздовж 8 субмеридіональних профілів. Особлива увага приділялася визначенню положення глибинних розломів, які могли бути джерелом струменів метану та інших вуглеводнів, що проникали до земної поверхні. Для обчислення коливання величини гравітаційного ефекту, яке пов'язане зі зміною густини осадових відкладів, були прораховані моделі з мінімальними та максимальними значеннями цього параметру для кожного шару окремо та для всього осадового чохла зони Біостромна. Визначено, що варіації густин осадового чохла призводять до коливання значень модельних аномалій до ±2 мГал. Проведене густинне моделювання показало в межах зони Біостромна широке різноманіття будови фундаменту з чергуванням підведених та занурених ділянок кристалічної кори з суттєвою зміною структури району досліджень в довготному напрямку. Зроблено оцінку ВВ-перспективності локальних структур зони Біостромна за чотирма критеріями: 1) за відстанню між підошвою осадового чохла та покрівлею гранодіоритового шару, оскільки чим менше значення цього параметру, тим менше розсіювання мантійного матеріалу та більше його надходження до потенційних пасток вуглеводнів; 2) за забезпеченістю локальних структур глибинними роз- ломами як каналами надходження мантійних флюїдів; 3) за віком утворення фундаменту, що визначає проміжок часу від тектонічної активності до формування осадового шару; 4) за рівнем різницевої гравітаційної аномалії, яка фіксує розущільнення окремих ділянок осадового чохла як фактора підвищення колекторських властивостей. За результатами досліджень по- будована схема ВВ-перспективності зони Біостромна. Запропоновано багатокомпонентний аналіз результатів гравіметричних досліджень, який значно підвищує надійність виділення з безлічі відстежених сейсморозвідкою об’єктів першочергових на пошуки вуглеводнів.

Ключові слова: північно-західний шельф Чорного моря, зона Біостромна, густинне моделювання, перспективність на пошуки вуглеводнів, глибинні розломи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Авербух А.Г. Изучение состава и свойств горных пород при сейсморазведке. Москва: Недра, 1982. 231 с.
  2. Гожик П.Ф., Чебаненко І.І., Євдощук М.І., Крупський Б.Л., Гладун В.В., Галко Т.М., Маєвський Б.Й., Максимчук П.Я., Полухтович Б.М., Федишин В.О., Гаврилко В.М., Захарчук С.М., Клочко В.П., Колодій І.В., Мельничук П.М., Туркевич Є.В., Ткаченко А.І., Смирнов І.В., Федун О.М., Колодій Є.О., Пахолок О.В. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Наукові і практичні основи пошуків родовищ вуглеводнів у північно-західному шельфі Чорного моря. Київ: ЕКМО, 2007. 232 с.
  3. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Сопоставление тектонических элементов земной коры с нефтегазоперспективными структурами в Каркинитском прогибе. Доповіді НАН України. 2017. № 1. С. 60—65.
  4. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Визначення положення південної границі Східноєвропейської платформи у межах північно-західного шельфу Чорного моря за гравіметричними даними. Геофиз. журнал. 2022. Т. 44, № 4. С. 51—73.
  5. Краснощек А.Я. Пространственные особенности активизации глубинных разломов в западной части Черного моря. Геол. журнал. 1989. № 1. С. 84 — 88.
  6. Кучерук Е.В., Алиева Е.Р. Рифтогенез и нефтегазоносность. М.: ВИНИТИ, сер. Месторождения горючих полезных ископаемых, 1991. 244 с.
  7. Леонов М. Г., Колодяжный С. Ю., Кунина Н. М. Вертикальная аккреция земной коры — структурно-вещественный аспект. Москва: ГЕОС, 2000. 202 с.
  8. Лукин А.Е. Система «суперплюм — глубокозалегающие сегменты нефтегазоносных бассейнов» — неисчерпаемый источник углеводородов. Геол. журнал. 2015. № 2. С. 7—20.
  9. Лукин А. Е., Шестопалов В. М. От новой геологической парадигмы к задачам региональных геолого-геофизических исследований. Геофиз. журнал. 2018. Т. 40, № 4. С. 3—72. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i4.2018.140610
  10. Соллогуб В.Б., Чекунов А.В., Пустильников М.Р., Старостенко В.И., Солоrуб Н. В., Кутас Р.И., Бородулин М.А., Рvсаков О.М., Бурьянов В.Б., Соловьев В.Д., Poгозa О.И., Шиманский А.А., Щербаков В.В. Геология шельфа УССР. Тектоника. Киев: Наук. думка, 1987. 152 с.

PDF

Ukrainian