https://doi.org/10.15407/gpimo2022.04.068
Л.М. Степанюк, д-р геол. наук, чл.-кор. НАН України, проф., заст. дир.
e-mail: stepaniuk@nas.gov.ua
ORCID 0000-0001-5591-5169
О.Б. Висоцький, канд. геол. наук, наук. співроб.
e-mail: alek.vysotsky@gmail.com
ORCID 0000-0002-3542-4685
Т.І. Довбуш, наук. співроб.
e-mail: tetyana.dovbush1@gmail.com
ORCID 0000-0002-3512-3313
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34
С.І. Курило, канд. геол. наук, наук. співроб.
Інститут наук про Землю, Словацька академія наук
e-mail: kurylo.sergiy@gmail.com
ORCID 0000-0003-4466-6851
97401, м. Банська-Бистриця, Словаччина, Думбієрська, 1
U-Pb ІЗОТОПНА ГЕОХРОНОЛОГІЯ ЗА МОНАЦИТОМ ГНЕЙСІВ «ЗЕЛЕНОЛЕВАДІВСЬКОЇ ТОВЩІ» СЕРЕДНЬОГО ПОБУЖЖЯ
Кристалічні породи спостерігаються в окремих розрізнених скельних виходах протяжністю більше, ніж 1 км уздовж правого берега долини р. Південний Буг навпроти с. Зелена Левада. Тут відслонюється пачка гіперстен-біотитових та біотитових плагіогнейсів, що на окремих ділянках зазнали калішпатизації, що проявляється у вигляді нерівномірно розміщених порфіробластів калієвого польового шпату, тонких прожилків кварц-польовошпатового складу та мігматизації. Гнейси розтинаються поодинокими жильними та лінзоподібними тілами гранітів. Пачка гнейсів віднесена до зеленолевадівської товщі дністровсько-бузької серії. Розріз вважається стратотипом для зеленолевадівської товщі.
Наразі для монацитів із калішптизованого плагіогнейсу та з лінзоподібного тіла граніту, відслонених в цьому районі, отримано наступні значення ізотопного віку: 2031,5 ± 6,7 млн років та 2030,3 ± 1,7 млн років, відповідно.
У даній публікації наводяться результати датування монацитів із калішпатизованого плагіогнейсу. Калішпатизація проявлена у формуванні тонких прожилків, складених кварц + мікроклін + плагіоклаз ± біотит та порфіробластів мікрокліну.
Оптичними дослідженнями полірованих зрізів кристалів циркону виявлено, що кристали цього мінералу мають складну будову, вони утворені різнорідними, часто із заокругленими контурами, світло-рожевими (бурувато-рожевими) ядрами та оболонками молочно-білого циркону. Наявність таких різнорідних ядер свідчить про первинно-осадову (вулканогенно-осадову) природу плагіогнейсу.
Вік монациту (середньозважене значення за відношенням ²⁰⁷Pb/²⁰⁶Pb) за результатами уран-свинцевого ізотопного датування мультизернових наважок дорівнює 2031,5 ± 2,7 млн років.
Ключові слова: Плагіогнейс, монацит, уран-свинцева ізотопна система, Середнє Побужжя.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ