В.А. Нестеровський, СУЧАСНІ ПЛЯЖЕВІ ВІДКЛАДИ ДУНАЙСЬКО-ДНІСТРОВСЬКОГО СЕГМЕНТУ ЧОРНОГО МОРЯ (ЛІТОЛОГІЯ ТА ГЕНЕЗИС)

https://doi.org/10.15407/gpimo2022.02.030

В.А. Нестеровський, д-р геол. наук, проф., Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка
03022, Київ, вул. Васильківська, 90
E-mail: v.nesterovski@ukr.net ORCID  0000-0002-7065-8962
М.А. Деяк, канд. геол. наук, старш. наук. співроб.
ДНУ «МорГеоЕкоЦентр НАН України»

01054, Київ, вул. Олеся Гончара, 55-б
E-mail: nayk@ukr.net ORCID  0000-0002-9330-2766

А.К.  Тарновецький,  аспірант
ДНУ «МорГеоЕкоЦентр НАН України»
01054, Київ, вул. Олеся Гончара, 55-б
E-mail: youketeroamano22@gmail.com

СУЧАСНІ ПЛЯЖЕВІ ВІДКЛАДИ ДУНАЙСЬКО-ДНІСТРОВСЬКОГО СЕГМЕНТУ ЧОРНОГО МОРЯ (ЛІТОЛОГІЯ ТА ГЕНЕЗИС)

Досліджено акумулятивно-пляжеві відклади північно-західного узбережжя Чорного моря на ділянці від с. Лиман (коса Катранка) до с. Кароліно-Бугаз (Одеська область). Довжина берегової лінії на ділянці дослідження складає близько 86 км. Тут поширені наступні форми пляжевих відкладів: коси, пересипи, присхилові пляжі. З усіх типів пляжевих відкладів за єдиною методикою в літній період відібрано та проаналізовано 35 проб. Відбір проводився на всіх доступних для відбору місцях пляжевих відкладів з середньої частини у присхилових пляжах (між урізом води та берегом) та на відстані 5—7 м від урізу води на пересипах та косах в період відсутності штормів. Для цього використовувалися стандартні пластикові контейнери ємністю 1л. Проби відбиралися з глибини 30 см від поверхні з площею зачистки 30 х 30 см. В кожній точці проводився опис будови берегової зони та характер пляжевих відкладів, які фіксувались в журналі та були прив'язані до координат системою GPS.

Проведено гранулометричний та мінералогічний аналізи. Встановлено, що в гранулометричному складі серед усіх типів пляжевих відкладів переважають фракції 0,25—0,5 мм, що становить 66 %, та 0,1—0,25 мм — 30 % відповідно. В мінімальних кількостях присутні крупнозернисті та алевропелітові фракції. Основними місцями локалізації дрібнозернистих псамітових та алевропелітових фракцій є ділянки з пониженим впливом вздовж берегових хвилеприбійних процесів. Проте в періоди збільшення гідродинамічної активності (осінь—зима) відбувається додатковий перерозподіл матеріалу, що призводить до вимивання з відкладів дрібних фракцій та їх відгону в бік моря.

Пляжеві відклади на 90—95 % складені кварцом. Другорядні — кальцит, польовий шпат, слюди, техногенні утворення. Рудні мінерали представлені магнетитом, залізними сфероїдами, ільменітом, акцесорні — гранатами, ставролітом, актинолітом.

Основними джерелами теригенного матеріалу для формування пляжевих відкладів на досліджуваній ділянці узбережжя є: підводний бенч, річковий стік Дністра та берегова абразія. Вирішальним в розподілі наносів є направленість вздовжберегової течії у напрямку від м. Одеса в бік Дунаю.

В цілому пляжеві відклади цього сегменту узбережжя є екологічно чистими, відсутні радіоактивні мінерали, а  вміст техногенного матеріалу не перевищує 0,1 %.

Ключові слова: Чорне море, пляжеві відклади, літологія, гранулометричний склад.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

  1. Андрусов Н.И. Предварительный отчет об участии в Черноморской глубокомерной экспедиции 1890 г. Изв. Рус. геогр. о-ва. Геогр. изв. 1890. 26, вып. 2. C. 380—400.
  2. Андрусов Н.И. Палеогеография Причерноморья. Природа. 1927. № 6.
  3. Архангельский А.Д., Страхов В.М. Геологическое строение и история развития Черного моря. Ленинград: Изд-во АН СССР, 1938. 226 с.
  4. Барковская М.Г. Закономерности распределения тяжелых минералов в полосе пляжа и на шельфе советского побережья Черного моря. Труды Ин-та геологии Латвийской ССР. Рига, 1960. С. 71—82.
  5. Барковская М.Г. Некоторые закономерности образования в водоемах промышленных концентраций тяжелых минералов. Геология руд. месторождений. 1963. № 1. С. 50—64.
  6. Берлинский Н.А. Некоторые закономерности формирования полей взвешенных наносов в устьевой области Дуная. Вісник Одеського національного університету: Географічні та геологічні науки. 2014. 19, № 1. С. 34—42.
  7. Выхованец Г.В., Муркалов А.Б., Стоян А.А. Динамическая устойчивость размеров песчаных пляжей в береговой зоне Черного моря. Вісник Одеського національного університету: Географічні та геологічні науки. 2014. 19, № 1. С. 53—68.
  8. Геворкьян В.X., Павлов А.В., Митин Л.И. и др. Подводные исследования Каламитского поля конкреций с помощью глубоководного аппарата. Докл. АН УССР. Сер. Б, 1981. № 1. С. 6—9.
  9. Джаошвили Ш. Реки Черного моря. Европейское агентство по охране окружающей среды, Технический отчет. 2003. 71. 58 с.
  10. Зелинский И.П., Корженевский Б.А., Черкез Е.А., Шатохина Л.Н., Ибрагимзаде Д.Д., Цокало Н.С. Оползни северо-западного побережья Черного моря, их изучение и прогноз. Киев: Наук. думка, 1993. 227 с.
  11. Митропольский А.Ю., Моисеева Я.Я. О концентрировании микроэлементов из морской воды с помощью хелатных ионитов. Проблемы гидрогеологии и инженерное грунтоведение. 1975, 4. С. 171—175.
  12. Михайлова М.В. Формирование дельты выдвижения Килийского рукава и баланс наносов в устье Дуная. Водные ресурсы. 1995. 22, № 4. С. 489—495.
  13. Муркалов А.В., Неведюк В.В. Наносы морских пляжей как индикатор современного состояния пересыпи Днестровского лимана, побережье Черного моря. Вісник Одеського національного університету: Географічні та геологічні науки. 2011. 16, № 1. С. 34—45.
  14. Невесский Е.Я. Процессы осадкообразования в прибрежной зоне моря. Москва: Наука, 1967. 255 с.
  15. Новикова 3.Т. Характерные черты и динамика образования терригенно-минералогических провинций северо-запада Черного моря. Океанология. 1973. 13, № 2. С. 297—302.
  16. Страхов Н.М. К познанию диагенеза. Львов: Изд-во Львовского. ун-та, 1956. 3/4. С. 7—26.
  17. Страхов Н.М. Типы накоплений марганца в современных водоемах и их значение для познания марганцево-рудного процесса. Литология и полез. ископаемые. 1965, № 4.
  18. Федорончук Н.О. Літологія донних відкладів та умови формування розсипів на північно-західному шельфі Чорного моря: автореф. дис. ... канд. геол. наук. Київ. 2001. 20 с.
  19. Шнюков Е.Ф., Иноземцев Ю.И., Лялько В.И. и др. Геология шельфа УССР. Твердые полезные ископаемые. Киев: Наук. думка, 1983. 200 с.
  20. Шнюков Е.Ф., Огородников В.И., Иноземцев Ю.И., Францева И.А. Терригенно-минералогическое районирование современных осадков Черноморского шельфа УССР. Докл. АН УССР. Сер. Б, 1981. № 1. С. 42—45.
  21. Шуйский Ю.Д. Проблемы исследования баланса наносов в береговой зоне морей. Ленинград: Гидрометеоиздат. 1986. 239 с.
  22. Шуйский Ю.Д., Выхованец Г.В. Экзогенные процессы развития аккумулятивных берегов в северо-западной части Черного моря. Москва: Недра, 1989. 198 с.
  23. Шуйский Ю.Д., Муркалов А.Б. Закономерности развития естественных прислоненных односклонных пляжей на абразионных берегах Черного моря. Вісник Одеського національного університету: Географічні та геологічні науки. 2012. 17, № 3. С. 8—31.
  24. Шуйский Ю.Д., Орган Л.В. Основные закономерности развития вдольберегового потока наносов в береговой зоне Черного моря. Austria-science. 2017. 6. С. 4—8.
  25. Юрк Ю.Ю., Кашкаров И.Ф., Полканов Ю.А., Еременко Г.К., Яловенко И.П. Алмазы песчаных отложений Украины. Киев: Наук. думка, 1973. 167 с.
  26. Bondar C., Blendea V. Water and Sediment Transport by the Danube into the Black Sea during 1840—1995. IOC5BSRC Workshop «Black Sea Fluxes». Workshop Report No. 145. Paris: UNESCO, 2000. P. 58563.

PDF

Ukrainian