Є.Ф. Шнюков, ВОГНЯНІ ГАЗОВІ ПЛЮМИ ПІД ЧАС ЯЛТИНСЬКИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ 1927 РОКУ

https://doi.org/10.15407/gpimo2021.04.003

Є.Ф. Шнюков, академік НАН України, докт. геол.-мін. наук, проф., почесний директор
E-mail: eshnyukov@gmail.com
ORCID 0000-0003-1173-2576
Центр проблем морської геології, геоекології и осадового рудоутворення НАН України»
01054, Київ, вул. Олеся Гончара, 55-б

В.П. Коболев, член-кор. НАН України, докт. геол. наук, проф., гол. наук. співроб.
E-mail: kobol@igph.kiev.ua
ORCID 0000-0001-5625-5473
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
03142, Київ, пр. Палладіна, 32

ВОГНЯНІ ГАЗОВІ ПЛЮМИ ПІД ЧАС ЯЛТИНСЬКИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ 1927 РОКУ

Під час Ялтинських землетрусів 1927 року у Чорному морі спостерігалися потужні викиди метану, які супроводжувалися незрозумілими природними явищами — спалахами вогню над водою. Останні, на які геологи не звертали увагу, пов’язані з загоранням метану, який виривався з дна моря через утворені при сейсмічних рухах тектонічні порушення. В статті аналізується глибинна будова осередкових зон та характер сейсмічного процесу, оцінюється можлива природа проявів вогняних явищ. Головним їх чинником вважається метан, що виривався із земної кори під час землетрусів і спалахував під дією іскрових електричних розрядів, утворених при терті та зіткненні порід. Наголошується на грандіозних обсягах викидів газу — мільйони кубічних метрів метану, які пропонується вважати свого роду газовими плюмами, природа яких пов’язується з зонами глибинних розломів верхньої мантії. Встановлена просторова і часова направленість вогняних явищ. Основні смуги спалахів вогню над водою розповсюджувалися у двох напрямках. Перша за часом, Севастопольско-Євпаторійська зона, витягнута субмеридіонально на заході від узбережжя, просторово наслідує Миколаївський розлом. Друга за часом, Ялтинсько-Алуштинська зона північно-східного простягання, пов’язана з тектонічними порушеннями у межах Циркумчорноморської зони розломів. Ця розломна зона зберігає активність і в теперішний час, що підтверджується сейсмічністю, будовою консолідованої кори і осадової товщі, формами рельєфу дна тощо.

Аналіз наявних геолого-геофізичних матеріалів, сейсмічність півночі Чорноморського регіону, вказують на те, що вогняні явища під час ялтинських землетрусів 1927 року зумовлені грандіозними викидами метану у результаті потужного мантійного газо-флюїдного витоку в розущільнені зони кристалічного фундаменту вздовж тектонічних порушень різного масштабу в межах Одесько-Синопської та Циркумчорноморської розломних зон. Землетруси слугували три- гером активізації тектонічних порушень в придонних осадових горизонтах для міграції сфокусованих глибинних газо-флюїдних потоків.

Kлючові слова: газові плюми, викиди газу, розломні зони, Чорне море, землетруси.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Алиев Ад.А., Гулиев И.С., Дадашев Ф.Г., Рахманов Р.Р. Атлас грязевых вулканов мира. Баку: Nafta-Press, Sandro Teti Editore, 2015. 323 с.
  2. Баранова Е.П., Егорова Т.П., Омельченко В.Д. Переинтерпретация сейсмических материалов ГСЗ и гравитационное моделирование по профилям 25, 28 и 29 в Черном и Азовском морях. Геофиз. журн., 2008. 30, № 5. С. 124—144.
  3. Борисенко Л.С., Пустовитенко Б.Г., Дублянский В.Н., Вахрушев Б.А., Клюкин А.А., Ена А.В., Китин М.А. Сейсмодислокации и палеосейсмичность Крыма. Сейсмологический бюллетень Украины за 1997 год. Симферополь, 1999. С. 101—132.
  4. Вознесенский А.В. Землетрясения 1927 г. в Крыму. Природа. 1927. № 12. С. 357—374.
  5. Газовые факелы Черного моря. ГНУ «МорГеоЭкоЦентр НАН Украины». Киев, 2021. 508 с.
  6. Геологическая оценка трассы подводного кабеля связи Севастополь Затока / Довгий С.А., Шнюков Е.Ф., Старостенко В.И., Гожик П.Ф., Клещенко С.А., Маслаков Н.А., Коболев В.П. и др. Київ, 2002. 119 с.
  7. Гобаренко В.С., Егорова Т.П. Сейсмотомографическая модель южного Крыма и прилегающей части Черного моря. Вулканология и сейсмология. 2020. № 3. С. 56—73.
  8. Двойченко П.А. Черноморские землетрясения 1927 года в Крыму. Природа. 1928. № 6. С. 523—541.
  9. Двойченко П.А. Черноморское землетрясение 1927 г. в Крыму (Предварительное сообщение). Черноморские землетрясения 1927 г. и судьбы Крыма. Симферополь: Крымгосиздат, 1928. С. 77—98.
  10. Князева В.С. Архивные материалы по макросейсмическому обследованию Крымского землетрясения 11 сентября 1927 г. Сейсмологический бюллетень Украины за 1997 г. Симферополь, 1999. С. 88—100.
  11. Коболев В.П. Геодинамическая модель Черноморской мегавпадины. Геофиз. журнал. 2003. № 2. С. 15—35.
  12. Коболев В.П. Плюм-тектонический аспект рифтогенеза и эволюции мегавпадины Черного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 2. С. 16—36.
  13. Коболев В.П. Структурно-тектонические и флюидо-динамические аспекты глубинной дегазации мегавпадины Черного моря. Mining of Mineral Deposits. 2017. 11, № 1. С. 31—49.
  14. Корженков А.М., Моисеев Д.А., Овсюченко А.Н., Ларьков А.С., Мараханов А.В., Рогожин Е.А., Эмруллаев Ш.А. Археосейсмологические исследования в древней столице крымских ханов — Салачике. Вопросы инженерной сейсмологии, 2016. 43. № 3. C. 30—47.
  15. Королев В.А., Скляр А.М., Князева В.С. Новые макросейсмические данные по Крымскому землетрясению 11 сентября 1927 года. Проблемы сейсмобезопасности Крыма. Севастополь, 1995. С. 30—33.
  16. Кульчицкий В.Е., Пустовитенко Б.Г. Проблема изучения древней сейсмичности Крыма. Проблемы сейсмобезопасности Крыма. Крымское отделение НАН Украины, КЭС ОСОПЗ при правительстве Республики Крым. Севастополь, 1995. С. 25—29.
  17. Кутас Р.И. Геотектонические и геотермические условия зон флюидной и газовой разгрузки в Черном море. Геофиз. журнал. 2020. 42. № 5. С. 16—52.
  18. Маркевич А.И. К появлению оползней Яйлы близ дер. Кучук-Кой, Ялтинского уезда, в марте 1915 года (архивная справка). Симферополь: ИТУАК. 1915. № 52. С. 254—259.
  19. Маркевич А.И. Летопись землетрясений в Крыму. Черноморские землетрясения 1927 г. и судьбы Крыма. Симферополь: Крымгосиздат, 1928. С. 64—73.
  20. Никонов А.А. Землетрясения XVII века в Восточном Крыму. Известия АН СССР. Физика Земли. 1986. № 6. C. 79—85.
  21. Никонов А.А. Крымские землетрясения 1927 г. — уточненные решения макросейсмического поля и механизма очагов. Сборник материалов международной научной конференции «Уроки и следствия сильных землетрясений (к 80-летию разрушительных землетрясений в Крыму)». Симферополь, 2007. С. 13—15.
  22. Никонов А.А. Крымские землетрясения 1927 года: неизвестные явления на море. Природа. 2002. № 9. С. 13—20.
  23. Никонов А.А. О биопредвестниках Крымского землетрясения 1927 г. Докл. АН СССР. 1994. 334, № 2. С. 215—217.
  24. Никонов А.А. Раненый Крым. По следам разрушений крупнейшего на полуострове в ХХ веке природного бедствия. Крымский альбом. 2002: Историко-краеведческий и литературно-художественный альманах. Москва: ИД «Коктебель», 2003. С. 72—111.
  25. Никонов А.А. Сейсмический потенциал Крымского региона: сравнение региональных карт и параметров выявленных событий. Физика Земли. 2000. № 7. С. 53—62.
  26. Никонов А.А. Уточненные решения макросейсмического поля и механизма очагов Крымских землетрясений 1927 г. Геофизические исследования. 2012. 13. № 1. С. 50—78.
  27. Никонов А.А., Сергеев А.П. Сейсмогравитационные нарушения в Крыму при землетрясении 1927 года. Проблемы сейсмобезопасности Крыма. Крымское отделение НАН Украины, КЭС ОСОПЗ при правительстве Республики Крым. Севастополь, 1995. С. 34—35.
  28. Полумб А.Х. Очерк крымских землетрясений. Симферополь: Государственное издательство Крым. АССР, 1933. 80 с.
  29. Попов Г.И. Землетрясения Крыма и территорий, прилегающих к Черному морю. Ч. I. гл. «Крым». Москва: Недра, 1969. С. 447—459.
  30. Попов С.П. Грязевые вулканы. Природа. 1928. № 6. С. 541—554.
  31. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е., Горячун А.В. Землетрясения Крымско-Черноморского региона. Київ, 1989. С. 42—55.
  32. Скляр А.М., Князева В.С., Королев В.А. Макросейсмический эффект землетрясений 26 июня и 11 сентября 1927 г. в Крыму. Сейсмологический бюллетень Украины за 1998 г. Симферополь, 2000. С. 90—119.
  33. Старостенко В.И., Коболев В.П., Кутас Р.И., Русаков О.М. Геофизическое изучение Черноморской впадины: некоторые результаты и перспективы. Геологические проблемы Черного моря. Киев, 2001. С. 99—112.
  34. Старостенко В.И., Макаренко И.Б., Русаков О.М. и др. Геофизические неоднородности мегавпадины литосферы Черного моря. Геофиз. журн. 2010. 32, № 5. С. 3—20.
  35. Туголесов Д.А., Горшков А.С., Мейснер Л.Б. и др. Тектоника мезокайнозойских отложений Черноморской впадины. Москва: Недра, 1985а. 215 с.
  36. Фащук Д. Цунами — не только в океане. Наука и жизнь. 2005. № 3. URL: http://www.nkj.ru/ archive/articles/873/print/
  37. Хапаев В.В. Крымские землетрясения древности и средневековья: к истории вопроса. Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. Вып. I. 2006. С. 89—116.
  38. Чекунов А.В. Рифтогенез и механизм формирования Черноморской впадины. Докл. АН УССР. Сер. Б. 1987. № 2. С. 25—28.
  39. Черноморские землетрясения 1927 г. и судьбы Крыма. Симферополь: Крымгосиздат, 1928. 113 с. URL: http://ru.wikipedia.org.
  40. Шимановский С.В. Сообщение о крымском землетрясении 12 сентября 1927 года. Черноморские землетрясения 1927 г. и судьбы Крыма. Симферополь: Крымгосиздат, 1928. С. 43—49.
  41. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П. О глубинной природе дегазации дна Черного моря. Геотехнологии. 2018. № 1. С. 1—11.
  42. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П. Слепые грязевые вулканы Черного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2020. 17, № 2, с. 49—65. https://doi.org/10.15407/gpimo2020.02.049.
  43. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П. Струйные газовыделения дна Черного моря — уникальный средообразующий, экологический и ресурсный феномен. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана, 2013. № 3. C. 134—140.
  44. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П., Гошовский С.В. Дорожная карта освоения Черноморских газогидратов метана в Украине. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2018. № 3. С. 5—21.
  45. Шнюков Е.Ф., Митин Л.И., Цемко В.П. Катастрофы в Чёрном море. Киев: Манускрипт, 1994. 297 с.
  46. Шнюков Е.Ф., Пасынков А.А. Шнюкова Е.Е. и др. Геоморфология Форосского выступа черноморской окраины Крыма. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2010. 21. № 4. С. 15—29.
  47. Юдин В.В., Юровский Ю.Г. Неогеодинамика Крымско-Черноморского региона. Строительство и техногенная безопасность. 2011. 35. С. 50—56.
  48. Banks C.J., Robinson A. Mesozoic strike-slip back-arc basins of the western Black Sea region. In: Regional and Petroleum Geology of the Black Sea and Surrounding Region (ed. Robinson A.G.). AAPG Memoir. 1997. 68. P. 53—62.
  49. Graham R., Kaymakci N., Horn B.W. Revealing the Mysteries of the Black Sea. The Black Sea: something different? GEO ExPro Magazine, October. 2013. Р. 58—62.
  50. Kutas R.I., Kobolev V.P., Tsvyashchenko V.A. Heat flow and geothermal model of Black Sea Depression. Tectonophysics. 1998. 291. Р. 91—100.
  51. Shebalin N.V., Leydecker G. Earthquake catalogue for the former Soviet Union and borders up to 1988. Luxembourg: Office for off. publ. of the EC, 1997. 135 p.

PDF

Ukrainian