В.А. Нестеровський, ГЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ ГРЯЗЬОВОГО ВУЛКАНІЗМУ КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА (НАУКОВІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ)

https://doi.org/10.15407/gpimo2021.01.057

В.А. Нестеровський, професор, доктор геол. наук, професор кафедри геології нафти і газу

КНУ імені Тараса Шевченка

03022, Київ, вул. Васильківська, 90

E-mail: v.nesterovski@ukr.net ORCID 0000-0002-7065-8962

Н.О. Грищенко, канд. геол. наук, науковий співробітник

ДНУ «МорГеоЕкоЦентр НАН України»

01054, Київ, вул. Олеся Гончара, 55б

E-mail: tno25@ukr.net

М.А. Деяк, канд. геол. наук, старший науковий співробітник

ДНУ «МорГеоЕкоЦентр НАН України»

01054, Київ, вул. Олеся Гончара, 55б

E-mail: nayk@ukr.net

ORCID 0000-0002-9330-2766

ГЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ ГРЯЗЬОВОГО ВУЛКАНІЗМУ КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА (НАУКОВІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ)

Представлено результати багаторічних досліджень і спостережень за грязьовими вулканами Керченського півострова. Увага приділена виділенню найбільш важливих чинників й аспектів, які пов’язані з виникненням, діяльністю грязьових вулканів і їх впливом на геологічну історію цього регіону.

Грязьові вулкани Керченського півострова є унікальним полігоном для спостереження за процесами сучасного мінералоутворення, динаміки глибинних процесів та сейсмічної активності регіону. На Керченському півострові та прилеглій частині акваторії встановлено близько 50 викопних і сучасних грязьових вулканів. Їх діяльність узгоджується з фазами активізації альпійського тектогенезу Кримсько-Кавказького сегменту та носить переривчасто-імпульсивний характер.

В геологічній історії півострова чітко фіксується чотири основні сплески грязьовулканічної активності: в верхньому майкопі, чокрак-карагані, сарматі та кімерії. Найбільша його активність проявлена наприкінці міоцену — початку пліоцену. У теперішній час фіксується новий сплеск активності грязьових вулканів. Сприятливими чинниками розвитку грязьових вулканів у межах півострова є: наявність потужної товщі пластичних глинистих порід, збагачених водно-газовими флюїдами, широкий розвиток брахіантиклінальних складок в неогеновому структурному поверху та сітка глибинних розломів й розривних порушень.

З діяльністю грязьових вулканів пов’язане утворення специфічних компенсаційних структур — вдавлених синкліналей, які на Керченському півострові набули широкого розвитку. Останні, залежно від палеогеографічних умов (море, суходіл) та структурного положення вулканів в антикліналях, мають різну специфіку будови і заповнення. З деякими вдавленими синкліналями пов’язані родовища залізних руд, які відрізняються значною потужністю, структурно-текстурними особливостями та речовинним складом.

В продуктах грязьового вулканізму — сопкових газах, сопкових водах, сопкових брекчіях встановлені компоненти гідротермального та екзогенного походження, що вказує на генетичний зв’язок цього явища з глибинними та приповерхневими процесами. Крім цього в продуктах виверження вулканів часто фіксуються рідкі, тверді та газоподібні вуглеводні. Останні є критерієм для пошуку нафти і газу на глибині.

Ключові слова: Керченський півострів, грязьові вулкани, вдавлені синкліналі, сучасний мінералогенез, сопкові відклади.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абих Г.В. Геологический обзор полуостровов Керчи и Тамани. Город: Зап. кавк. отд. рус. геогр. об-ва, 1873. Кн .8. С. 1—17.
2. Авдусин П.П. Грязевые вулканы Крымско-Кавказской геологической провинции. Москва: Изд-во АН СССР, 1948.192 с.
3. Алиев Ад.А., Гулиев И.С., Дадашев Ф.Г., Рахманов Р.Р. Атлас грязевых вулканов мира. Nafta&Press, Sandro Teti Editori, 2015. 322 с.
4. Белоусов В.В., Яроцкий Л.А. Грязевые сопки Керченско-Таманской области, условия их возникновения и деятельности. Москва: ОНТИ НКГП СССР, 1936. 154 с.
5. Ершов В.В., Бондаренко Д.Д. Характеристика изотопного и химического состава газов, выбрасываемых грязевыми вулканами из разных регионов мира. Геоэкология. Инженерная геология, гидрогеология, геокриология. 2020. № 3. С. 23—35.
6. Каюкова Е.П. Изотопный состав жидкой фазы грязевых вулканов (Керченский полуостров, Восточный Крым). Геотермальная вулканология, гидрогеология, геология нефти и газа. Материалы Междунар. конференции (3—8 сентября 2020 г.). Петропавловск-Камчатский, 2020. С. 98—101.
7. Лимонов А.Ф. Грязевые вулканы. Соросовский образов. журнал. 2004. Т. 8, № 1. С. 63—69.
8. Нестеровский В.А. Активизация грязевых вулканов Керченско-Таманской области. Геол. журн. 1990. №1. С. 138—143.
9. Нестеровский В.А. Уникальный промышленно-генетический тип осадочных месторождений. Геол. і корисн. коп. Світового океану. 2020. 16, № 1: 54—68.
10. Нестеровський В.А., Деяк М.А. Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2009. №3. С. 78—84.
11. Нестеровський В.А., Деяк М.А. Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова. Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій: Зб. наукових праць Ін-ту геол. наук НАН України. Київ. 2008. С. 121—126.
12. Нестеровський В.А., Деяк М.А. Сезонні мінерали грязьових вулканів Чокраксько-Булганакської антиклінальної зони Керченського півострова. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2008. №3. С. 76—83.
13. Нестеровський В.А. Тітова Н.О. Літологічний склад твердих викидів сопок Булганацького грязьового вулкану. Сучасні проблеми літології осадових басейнів України та суміжних територій: Зб. наукових праць Ін-ту геол. наук НАН України. Київ. 2012. С. 60—64.
14. Паллас П.С. Краткое физическое и топографическое описание Таврической области. СПб., 1795. 72 с.
15. Пасынков А.А., Вахрушев В.А., Ковригин А.И., Вишневецкий М.А. Проявление грязевого вулканизма на Керченском полуострове. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 1. С. 93—99.
16. Тітова Н.О. Літологічний склад грубоуламкових викидів грязьового вулкану Джау-Тепе. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2013. №3. С. 110—117.
17. Тітова Н.О. Глинисто-сидеритові конкреції з твердих викидів грязьових вулканів Керченського півострова. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2014. №2. С. 94—99.
18. Титова Н.О., Нестеровский В.А., Деяк М.А., Ступина Л.В Состав песчано-глинистой фракции сопочной брекчии грязевого вулкана Джау-Тепе на Керченском полуострове. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2013. № 4. С. 90—94.
19. Холодов В.Н. Грязевые вулканы: распространение и генезис. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2012. № 4. С. 5—27.
20. Шнюков Е.Ф. Флюидогенная минерализация грязевых вулканов Азово-Черноморского региона. Киев: ГНУ ОМГОР НАН Украины, 2016. 194 с.
21. Шнюков Е.Ф., Гнатенко Т.П., Нестеровский В.А, Гнатенко О.В. Грязевой вулканизм Керченско-Таманского региона. Киев: Наук. думка, 1992. 199 с.
22. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П., Пасынков А.А. Газовый вулканизм Черного моря. Киев: Логос, 2013. 384 с.
23. Шнюков Е.Ф., Кутний В.А. Подтвердившийся прогноз. Геол. журн. 1987. 47, №1. С. 133-136.
24. Шнюков Е.Ф., Науменко П.И. Киммерийские железные руды вдавленных синклиналей Керченского полуострова. Симферополь: Крымиздат, 1964. 126 с.
25. Шнюков Е.Ф., Науменко П.И., Лебедев Ю.С. и др. Грязевой вулканизм и рудообразования. Киев: Наук. думка, 1971. 332 с.
26. Шнюков Э.Ф. Нетребская Е.Я. Корни Черноморских грязевых вулканов. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2013. №1. С. 87—92.
27. Шнюков Е.Ф., Соболевский Ю.В., Гнатенко Г.И. и др. Грязевые вулканы Керченско-Таманской области. Атлас. Киев: Наук. думка, 1986. 149 с.
28. Шнюков Е.Ф., Шереметьев В.М., Маслаков Н.А. и др. Грязевые вулканы Керченско-Таманского региона. Краснодар: ГлавМедиа, 2006. 176 с.
29. Якубов А.А., Григорьянц Б.В., Алиев А.А. и др. Грязевой вулканизм Советского Союза и его связь с нефтегазоносностью. Баку: Элм, 1980. 165 с.
30. Etiope G., Feyzullayev A., Milkov A.V. at. al. Evidence of subsurface anaerobic biodegradation of hydrocarbons and potential secondary methanogenesis in terrestrial mud volcanoes. Marine and Petroleum Geology. 2009. Vol. 26, Iss. 9. P. 1692—1703.

PDF