КОРЖНЄВ М.М. Геотектонічна основа геолого-геофізичних моделей формування Чорноморського нафтогазоносного басейну

Геологія і корисні копалини Світового океану 2017, 14 (1): 20-32

М.М. Коржнєв 

​Інститут геології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

ГЕОТЕКТОНІЧНА ОСНОВА ГЕОЛОГО­ГЕОФІЗИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ФОРМУВАННЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО БАСЕЙНУ 
Мета. Обгрунтування тектонічної моделі формування Чорноморського нафтогазоносного басейну. 
Методика. Комплексне вивчення механізмів перебудови структурного плану поверхні Землі в певні періоди геологічної історії. 
Результати. На підставі аналізу сучасних геотектонических концепцій і можливості їх використання для створення структурно­тектонічної основи моделей формування нафтогазоносних басейнів в цілому і Чорноморського басейну зокрема встановлено, що визначальне значення для формування Чорноморського басейну мало розкриття Атлантичного океану, розтікання мас астеносфери як на північ, південь, так і на схід, де утворювався океан Тетіс, та існування перетину двох зон глибинних розломів, які сприяли руху цих мас. 
Наукова новизна. Встановлено, що закладення Чорноморської западини сталося в результаті підйому мантійного плюму поблизу місця перетину двох зон глибинних розломів ортогональної мережі регматичних глибинних розломів (Західночорноморської та Одесько­Синопської) і було пов’язане з переміщенням мас астеносфери з руйнуванням і поглинанням низів континентальної літосфери. 
Практична значимість. Теорія плюмів і теорія суперплюмів, що включають основні положення тектоніки плит, можуть бути структурно­тектонічної основою геолого­геофізичних моделей формування нафтогазоносних басейнів. 
Ключові слова: плюм, суперплюм, тектоніка плит, маси астеносфери, інерційні ефекти, зони глибинних розломів, здвигові переміщення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
1. Астафьев  Д.А. Современные тенденции в решении фундаментальных проблем бассейногенеза и нефтегазоносности. Российские нефтегазовые технологии. 2014. С. 24–43. URL: http://www.rogtecmagazine.com. 
2. Ацюковский В.А., Васильев В.Г. Эфиродинамические аспекты энергетики планеты Земля. Еволюція докембрійських гранітоїдів і пов’язаних з ними корисних копалин у зв‘язку з енергетикою Землі і етапами її тектоно­магматичної активізації. К.: УкрДГРІ. 2008. С. 126–136. 
3. Высоцкий И.В., Высоцкий В.И. Дефлюидизация Земли и нефтегазоносность недр. URL: http://geolib.narod.ru/OilGasGeo/1990/05/Stat/stat01.html. 
4. Гинтов О.Б., Цветкова Т.А., Бугаенко И.В., Муровская А.В. Некоторые особенности строения мантии Восточного Средиземноморья и их геодинамическая интерпретация. Геофиз. журн. 2016. 38, №1. С.17–29. 
5. Гожик П.Ф., Маслун Н.В., Плотнікова Л.Ф., Іванік М.М., Якушин Л.М., Іщенко І.І. Стратиграфія мезокайнозойських відкладів північно­західного шельфу Чорного моря. К.: Ін­т геол. наук НАН України. 2006. 171 с. 
6. Гуров Е.П., Шехунова С.Б., Пермяков В.В. Болтышская импактная структура и ее ударно­расплавленные породы. Геофиз.  журн. 2011. 33, № 5. С. 66–89. 
7. Егорова Т.П., Гобаренко В.С., Яновская Т.Б., Баранова К.П. Строение литосферы Черного моря по результатам 3D гравитационного анализа и сейсмической томографии. Геофиз.  журн. 2012. 34, № 5. С. 38–59. 
8. Каттерфельд Г.Н., Чарушин Г.В. Глобальная трещиноватость Земли и других планет. Геотектоника. 1970. № 6. С. 3–12. 
9. Коболев В.П. Плюм­тектонический аспект рифтогенеза и эволюции мегавпадины Черного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 2. С. 16–36. 
10. Коржнев М.Н. Роль гранитоидных блоков архейского основания в формировании Криворожского синклинория. Доклады НАН Украины. 1998. №7. С. 122–125. 
11. Коржнев М.М. Проблеми створення нової геотектонічної концепції. Геолог України. 2012. № 1­2. С. 127–134. 
12. Лукієнко О.І, Кравченко Д.В., Сухорада А.В. Дислокаційна тектоніка та тектонофації до­кембрію Українського щита. – К.: ВПЦ «Київський університет». 2008. 279 с. 
13. Лукин А.Е. Основные закономерности формирования залежей нефти и газа в Черноморском регионе Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2006. № 3. С. 10–21. 
14. Маракушев А.А., Маракушев С.А. Образование нефтяных и газовых месторождений. Литология и полезные ископаемые. 2008. № 5. С. 505–521. 
15. Милановский Е.Е. Геопульсации в эволюции Земли. Планета Земля. Энциклопедический справочник «Тектоника и геодинамика» (под ред. Красного Л.И., Петрова О.В, Блюмана Б.Л.). СПб: ВСЕГЕИ. 2004. 652 с. 
16. Монин А.С., Сорохтин О.Г. Эволюция океанов и металлогения докембрия. Доклады АН СССР. 1982. 264. № 6. С. 1453–1457. 
17. Павленкова Н.И. Ротационные движения крупных элементов Земли и глобальная геодинамика. Ротационные процессы в геологии и физике (под ред. E.E. Милановского). М.: КомКнига. 2007. С. 103–114. 
18. Пинус О.В., Асеев А.А., Колосков В.Н., Хипели Р.В., Надежкин Д.В. Интерпретация структурно­тектонического строения северо­западной акватории Чёрного моря с целью оценки перспектив её нефтегазоносности. Нефтегазовая геология. Теория и практика. 2014. 9, №1. URL: http://www.ngtp.ru/rub/4/9_2014.pdf . 
19. Пущаровский Ю.М. Главная структурная асимметрия Земли. Соросовский образовательный журнал. 2000. 6, № 10. С. 54–65. 
20. Сорохтин О. Г. Природа крупномасштабной конвекции. Планета Земля. Происхождение континентов и океанов. 2012–2016 гг. URL: http://www.gemp.ru/article/261.html. 
21. Старостенко В.И., Макаренко И.Б., Русаков О.М. Пашкевич И.К., Кутас Р.И., Легостаева О.В. Геофизические неоднородности Чёрного моря. Геофиз. журн. 2010. 32, № 5. С. 3–20. 
22. Ферронский В.И. Природа прецессии, нутаций и вариаций потенциала силового поля Земли на основе спутниковых данных. Исследовано в России. 2009. 537. URL: http://zhurnal.ape.relarn.ru/articles. 
23. Филатьев В.П. Влияние ротационных эффектов на тектонику планеты (на примере зоны перехода от азиатского континента к Тихому океану). Ротационные процессы в геологии и физике (под ред. E.E. Милановского). М.: КомКнига. 2007. С. 341–360. 
24. Чебаненко И.И. Различие моментов инерции как одна из возможных причин механического перемещения неоднородных блоков земной коры и верхней мантии. Геол. журн. 1979. 39, № 1. С. 103–105. 
25. Чудинов Ю.В. Геология активных океанических окраин и глобальная тектоника. М.: Недра. 1986. 248 с. 
26. Шеменда А.И., Грохольский А.Л. Геодинамика Южно­Антильского региона. Геотектоника. 1986. № 1. С. 84­85. 
27. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П., Пасынков А.А. Газовый вулканизм Чёрного моря. К.: Логос. 2013. 384 с. 
28. Яновская Т.Б., Гобаренко В.С., Егорова Т.П. Строение подкоровой литосферы Черноморского бассейна по сейсмологическим данным. Физика Земли. 2016. №1. С. 15–30. 
29. Graham R., Kaymakci N., Horn B.W. Revealing the Mysteries of the Black Sea. The Black Sea: something different? GEO ExPro Magazine. 2013. October. P. 58–62. 
30. Hartmann W.K., Davis D.R. Satellite­Sized Planetesimals and Lunar Origin. ICARUS, 1975. 24. P. 504­515. 
31. Nikishin A.M., Okay A.I., Tuysuz O., Demirer A., Amelin N., Petrov E. The Black Sea basin’s structure and history: New model based on new deep penetration regional seismic data. Part 1: Basin’s structure and ll. Marine and Petroleum Geology. 2014. URL: http://dx.doi.org/10.1016/ j.marpetgeo.2014.08.017. 
32. Superplumes: Beyond Plate Tectonics. / Eds. D.A. Yuen, Sh. Maruyama, Sh­i. Karato, B.F. Windley. – The Netherland: Springer. 2007. 569 p.