К.Ф. Тяпкін. НОВИЙ ПОГЛЯД НА ГЕОТЕКТОГЕНЕЗ, ОБУМОВЛЕНИЙ ЗМІНОЮ ПОЛОЖЕННЯ ТЕКТОНОСФЕРИ ЗЕМЛІ ВІДНОСНО ОСІ ЇЇ ОБЕРТАННЯ

К.Ф. Тяпкін
Національний гірничий університет, Дніпропетровськ

НОВИЙ ПОГЛЯД НА ГЕОТЕКТОГЕНЕЗ, ОБУМОВЛЕНИЙ ЗМІНОЮ ПОЛОЖЕННЯ ТЕКТОНОСФЕРИ ЗЕМЛІ ВІДНОСНО ОСІ ЇЇ ОБЕРТАННЯ

Обговорюється поява ряду друкованих робіт відомого норвезького геофізика К.М. Сторетвед+ та, в яких він відмовився від основних положень концепції плейт+тектоніки. Одним із спону+ кальних мотивів своєї відмови він називає припущення про можливе зміщення тектоносфери Землі відносно осі її обертання. Нами показано, що зараз це вже не припущення, а факт. Ви+ знання реальності переорієнтування тектоносфери відносно осі обертання Землі дозволило нам виявити нового учасника процесу геотектогенезу — напруження, що виникають у Землі внаслідок зміни її ротаційного режиму. Поява нового учасника кардинально змінює існуючі уяви про тектонічний розвиток нашої планети і нагально потребує їх переосмислення. В статті розглядаються основні напрямки цього переосмислення.

Ключові слова: плейт тектоніка, обертання Землі, ротаційні напруження, геотектогенез.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Новая глобальная тектоника (Сб. статей, пер. с англ.). М.: Мир, 1974. — 472 с.
2. Storetvedt K.M. Global Wrench Tectonics (Replacement model for Plate tectonics) // Memoir Geological society of India. — 1999. — № 43.— P. 521—547.
3. Storetvedt K.M. Our evolving Planet. Earth history in perspective. Bergen, Norway: Alma Mater Forlag. — 1997. — 456 p.
4. Шолпо В.Н. Новая концепция эволюции Земли (О книге К.М.Сторетведта «Наша развивающаяся планета. История Земли в новой перспективе // Вулканология и сейсмология, 1999, № 3. — С. 78—80.
5. Гутенберг Б. Физика земных недр (пер. с англ.). — М.: ИНОГИЗ, 1963. — С. 76—79.
6. Вегенер А. Происхождение континентов и океанов (пер. с нем.). —М.-Л.: ИНОГИЗ, 1925. — 285 с.
7. Хаин В.Е. Современная геология: проблемы и перспективы // Соросовский журнал. № 1. — 1996. — С. 66—73.
8. Тяпкин К.Ф. Изменение положения оси вращения в теле Земли: причина, механизм и использование для объяснения глобальных тектонических процессов в Земной коре. // Геофизический журнал, 2012. — № 6. — том 34, — С. 91—100.
9. Тяпкин К.Ф. Общность и отличие геологических разрезов тектоносферы Земли в пределах континентов и океанов // Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012. — № 1 (27) — С. 22—33.
10. Тяпкин К.Ф. Оценка Новой ротационной гипотезы структурообразования в тектоносфере Земли с позиций диалектического материализма // Науковий вісник Національного гірничого університету, 2013. — № 1 — С. 11—24.
11. Тяпкин К.Ф. О происхождении океанов с позиции Новой ротационной гипотезы структурообразования // Доповіді НАН України. — 1995. — № 12. — С. 76—79.
12. Связь магматизма и эндогенной минерагении с блоковой тектоникой / колл. авт. под ред. М.А.Фаворской и И.Н.Томсона. — М.: Недра, 1969. — 264 с.
13. Глобальные закономерности размещения крупных рудных месторождений / колл. авт. под ред. М.А.Фаворской и И.Н.Томсона. — М.: Недра, 1974. — 193 с.
14. Ломакин И.Э. Рельеф подводных гор и поднятий и тектоника дня Атлантического и Индийского океанов: автореферат дис. ... докт. геол. наук 04.00.10. Ин-т геол. Наук АН Украины. К.: 2013. — 37 с.
15. Страхов Н.М. Типы климатической зональности в послепротерозойской истории Земли и их значение для геологии // Изв АН СССР, серия геол., — 1960. — № 3. — С. 3—25.
16. Движение полюса Земли с 1890.0 по 1969.0 / Е.П.Федоров, А.А.Корсунь, С.П.Майор и др. К.: Наукова думка, 1972. — 264 с.
17. Тяпкин К.Ф., Довбнич М.М. Вращение Земли — единственный реальный источник энергии тектогенеза // Геофизика. — 2007. — № 1. — С. 59—64.
18. Тяпкин К.Ф. Вращение Земли — фактор, определяющий направленность геологических процессов и геофизические поля // Геофизика. — 1994. — № 4. — С. 8—14.
19. Тяпкин К.Ф. О кризисе в современной геотектонике и возможности выхода из него // Геофизика. — 2003 — № 5. — С. 70—72.
20. К.Ф. Тяпкин Новая модель изостазии Земли / Тезисы докладов ХХVII сессии МГК (4—14 августа 1984 г.). — Москва: 1984. — С. 438—439.
21. Тяпкин К.Ф. Физика Земли. — К.: Вища школа, 1998. — 312 с.
22. Тяпкин К.Ф., Довбнич М.М. Новая ротационная гипотеза структурообразования и ее геолого-математическое обоснование. — Донецк: НОУЛИДЖ, 2009. — 342 с.
23. Стовас М.В. Избранные труды.—  М.: Недра, 1975. — 153 с.
24. Тяпкин К.Ф. Новая ротационная гипотеза формирования структур в Земной коре // Геологический журнал. — 1974. —  № 4. — С. 3—16.
25. Обуэн Ж. Геосинклинали. — М.: МИР, 1967. — 302 с.
26. Страхов Н.М. О периодичности и необратимости эволюции осадкообразования в истории Земли // Изв. АН СССР. Серия геол. — 1942. — № 6. — С. 70—77.

27. Хизаношвили Г.Д. Динамика земной оси вращения и уровней океанов. — Тбилиси: ЦО ДНА. — 1960. — 143 с.
28. Хизаношвили Г.Г. О происхождении затопленных террас в свете гипотезы о динамике оси вращения Земли // Океанология. — 1963. — вып. 5. — С. 930—935.

29. Земная кора (Сб. статей, пер. с англ.). — М.: Изд-во ИЛ., 1957. — 778 с.

30. Афанасьев Г.Д. О границе земной коры и мантии // Кора и мантия Земли. — М.: Наука, 1968. — С. 14—28.
31. Тяпкин К.Ф. О парадоксах в современных науках о Земле: геофизике и геотектонике // Геофизический журнал. — 2007. — № 2. — С. 71—79.
32. Пронин А.А. Тектоническая история океанов и проблема становления земной коры. — Л.: Наука, 1982. — 248 с. 
33. Тяпкин К.Ф. Общность и отличие закономерностей формирования орогенных структур в пределах океанов и континентов // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2013. — № 2 (32). — С. 30—46.