В.О. Ємельянов. ПОТЕНЦІАЛ AНТИЧНОЇ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

 

https://doi.org/10.15407/gpimo2022.04.007

В.О. Ємельянов, чл.-кор. НАН України, д-р геол.-мін. наук, проф., головн. наук. співроб.
e-mail: volodyasea1990@gmail.com
ORCID 0000-0003-2633-9291

М.М. Ієвлєв, канд. істор. наук, пров. наук. співроб.
e-mail: ievminan@gmail.com

О.В. Чубенко, інженер-дослід.
e-mail: arba1380@gmail.com

ДНУ «МорГеоЕкоЦентр НАН України»
01054, Київ, вул. Олеся Гончара, 55-Б

ПОТЕНЦІАЛ AНТИЧНОЇ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В ПРОСТОРІ ГЕОЕКОСИСТЕМ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я ТА ЧОРНОМОРСЬКОГО ШЕЛЬФУ ВІД ДУНАЮ ДО БЕРЕЗАНСЬКОГО ЛИМАНУ

У статті розглядається типізація та характеристика підводних археологічних пам’яток античної та середньовічної культурної спадщини, древніх берегів та досліджених дотепер найбільш значущих об’єктів у просторі геоекосистем Північного Причорномор’я (ГЕСПП) і морської геоекосистеми (МГЕС) шельфу від дельти Дунаю до Березанського лиману та о-ва Березань. Наводяться результати досліджень археологічних пам’яток, які знаходяться на цій території. Зроблена попередня реконструкція берегів, що існували у цій частині Північного Причорномор’я.

У наш час зазначені археологічні пам’ятки частково або повністю розташовані в просторах МГЕС шельфу Чорного моря та її басейнових субсистем більш низького рівня (заток, проток, лиманів, дельт тощо), переважно на межі просторів їхніх аквальної (від лат. aqva — вода) субсистеми (AQESUS) та геологічної (GEOESUS) субсистем шельфової МГЕС.

Головною метою статті, яку автори поставили при її написанні, — показати потенціал античної та середньовічної культурної спадщини, яка була утворена у відповідні стародавні часи у просторі палеогеоекосистем Північного Причорномор’я, але зараз зберігається у просторі МГЕС сучасного чорноморського шельфу від Дунаю до Березанського лиману.

Серед головних завдань даної статті короткий опис вже відомих археологічних, зокрема підводних, пам’яток античної та середньовічної культурної спадщини, деяких інших цікавих підводних археологічних артефактів, їх накладання в майбутньому на сучасну геолого-географічну і батиметричну основу з прив’язкою до певних AQESUS і GEOESUS МГЕС Чорного моря. Це важливо не тільки для історико-археологічних реконструкцій, вирішення питань щодо більш глибшого пізнання причин і наслідків зміни палеогеологоекологічних і сучасних геоекологічних умов шельфу Азово-Чорноморського басейну (АЧБ) і ГЕСПП, динаміки і напрямів їх розвитку. Такі дослідження важливі також як для розвитку суспільної культури, розширення історичної свідомості населення України, так і для вирішення деяких економічних проблем розвитку громад Північного Причорномор’я шляхом залучення інвестицій у розвиток прибережного та підводного туризму, прогнозування впливу багатьох геоекологічних процесів, притаманних регіону досліджень, на особливості умов пошуку, ідентифікації, використання та збереження історико-археологічного потенціалу античної та середньовічної культурної спадщини, що знаходиться у просторі ГЕСПП та МГЕС сучасного чорноморського шельфу в якості їхньої антропогенної складової, впливаючи на життєдіяльність мешканців регіону, що розглядається, з давніх й до наших часів.

Kлючові слова: шельф, рівень моря, морська геоекологія, археологія, культурна спадщина.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Агбунов М.В. Давньогрецький Ніконій. Археологія. 1979. № 32. С. 13—19.
  2. Агбунов М.В. Загадки Понта Эвксинского (Древняя география Северо-Западного Причерноморья). Москва: Мысль, 1985. 160 с.
  3. Агбунов М.В. Античная лоция Черного моря. Москва: Наука, 1987. 156 с.
  4. Агбунов М.В. Античная география Северного Причерноморья. Москва: Наука, 1992. 240 с.
  5. Блаватский В.Д. 1965. Подводно-археологическая экспедиция 1962 г. Советская археология. 1965. № 1. С. 272—275.
  6. Блаватский В.Д. О древней навигации и задачах подводной археологии. Проблемы советской археологии. Москва: Наука, 1978. С. 113—116.
  7. Блаватский В.Д.. Подводные археологические исследования на северных берегах Понта в 1957—1962 гг. Античная археология и история. Москва: Наука, 1985. С. 167—173.
  8. Блаватский  В.Д. Подводные археологические работы в северной части Черного моря. Античная археология и история. Москва: Наука, 1985. С. 221—227.
  9. Брун Ф.К. Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России (1852—1877 гг.). Ч. 2. Одесса: Тип. Г. Ульриха, 1879—1880. 409 с.
  10. Бруяко И.В., Карпов В.А. Древняя география и колебания уровня моря (на примере Северо-Западной части Черноморского бассейна в античную эпоху). Вестник древней истории. 1992. № 2. С. 87—97.
  11. Гошкевич В.И. Записки об археологических исследованиях в Херсонской губернии. Древности. Труды Московского Археологического Общества, Т. 22. Вып. 1, 1909. С. 176—189.
  12. Емельянов В.А. Генетические и структурные особенности литокомпонента, как основа классификаии геоэкосистем донных отложений Мирового океана. ДАН Украины. 1993. № 8. С. 87-91.
  13. Емельянов В.А. Основы морской геоэкологии: Теоретико-методологические аспекты. Киев: Наук. думка, 2003. 240 c.
  14. Емельянов В.А. Митропольский А.Ю., Наседкин Е.И., Степаняк Ю.Д., Шнюкова Е.Е., Пасынков А.А. Геоэкология Черноморского шельфа Украины. Киев: Академперіодика, 2004. 300 с.
  15. Зубарев В.Г. Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции. Москва: Языки славянской культуры, 2005. 504 с.
  16. Иевлев М.М. Очерки античной палеоэкология Нижнего Побужья и Нижнего Поднепровья. Киев, 2014. 277 с.
  17. Ієвлев М.М., Чубенко О.В., Блінцов В.С., Надточий А.В. Підводна археологія північного Причорномор’я: Стан та перспективи розвитку. Миколаїв: Нац. ун-т кораблебуд. ім. адмірала Макарова, 2019. 336 с.
  18. Ієвлев М., Чубенко А. Подводная археология античных и средневековых памятников северного побережья Черного и Азовского морей. Киев, 2020. 144 с.
  19. Ієвлєв М.М., Чубенко О.В. Дослідження прибережної зони Дніпровського лиману на території Білозерського району Херсонської області у 2020-2021 рр. Фортеця Тягинь. Дослідження 2019—2021 років. Київ—Херсон: ІА НАН України, ХМГО «Культурний центр Україна—Литва, 2021. С. 77-84.
  20. Крыжицкий С.Д., Буйских С.Б., Бураков А В., Отрешко В.М. Сельская округа Ольвии. Киев: Наук. думка, 1989. 192 с.
  21. Крыжицкий С.Д., Шилик К.К. Подводные исследования в Ольвии и Тире. Археологические открытия 1971 года. Москва: Наука, 1972. С. 396—397.
  22. Лагочева Н.М., Снытко И.А. Мраморное изваяние с о. Березань. Памятники древнего искусства Северо-Западного Причерноморья.Киев: Наук. думка, 1986. С. 58—60.
  23. Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья. (критический очерк отечественных теорий колонизации). Киев: Наук. думка, 1966. 240 с.
  24. Назаров В.В. Исследования в Березанском лимане. Археологические открытия 1985 г. Москва: Наука, 1987. С. 629—630.
  25. Назаров В.В. До питання про морську справу ольвіополітів. Археологія. 1994. № 2. С. 94—102.
  26. Назаров В.В. Гидроархеологическая карта черноморской акватории Украины (памятники античной и средневековой эпох). Москва: Стилос, 2003. 159 с.
  27. Новиков Б.И. Донные отложения лиманов Северо-Западного Причерноморья и их влияние на качество воды при опреснении. Гидробиология Дуная и лиманов Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наук. думка, 1986. С. 67—81.
  28. Орачев А., Орачева И. Реконструкции на каменни и оловни котви от Шабленската: музейна сбирка. Археология (София). 1988. № 1. С. 18—29.
  29. Орбели Р.А. Гидроархеология. Подводные исторические изыскания близ древних греческих городов на Черноморском побережье. Судоподъем. 1945. № 1. С. 140—176.
  30. Островерхов А.С. Гідроархеологія, історична географія, гідроніміка Нижнього Подністров’я та Дністро-Дунайського  межиріччя: досягнення, проблеми перспективи. Одеса, 2008. 86 с.
  31. Охотников С.Б. Археологическая карта Нижнего Поднестровья в античную эпоху (VI— III вв. до н. э.). Материалы по археологии Северного Причерноморья. Киев: Наук. думка, 1983. С. 101—123.
  32. Охотников С.Б. Нижнее Поднестровье в VI—V вв. до н. э. Киев: Наук. думка,1990. 86 с.
  33. Охотников С.Б. Подводные исследования у острова Змеиного. Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и в средние века: Материалы IX Международной научной конференции (25—30 мая 1998 г.). Ростов-на-Дону, 2001. С. 38—41.
  34. Охотников С.Б., Островерхов А.С. Остров Левка (Змеиный). Итоги и задачи исследований. Проблемы истории и археологии древнего населения Украинской ССР. Тезисы докладов ХХ Республиканской конференции. (октябрь, 1989). Одесса, 1989. С. 163—164.
  35. Охотников С.Б., Островерхов А.С. Святилище Ахилла на острове Левке (Змеином). Киев: Наук. думка, 1993. 139 с.
  36. Павлюк Н.П., Глеб-Кошанская Т. Н. Наследие Ф.П. Де-Волана: Из истории порта, города, края. Одесса: Астропринт, 2002. 256 с.
  37. Пятышева Н.В. Археологическое обследование острова Левке (о-в Змеиный) осенью 1964 г. Труды Государственного исторического музея. Археологический сборник. Вып. 40. Москва: Советская Россия , 1966. С. 58-70.
  38. Скрижинская М.В. Северное Причерноморье в описании Плиния Старшего. Киев: Наук. думка, 1977. 128 с.
  39. Соловьев С.Л. Историческая география и топография Березани. Борисфен-Березань. Археологическая коллекция Эрмитажа. Том 1. Санкт-Петербург: Эрмитаж, 2005. С. 16—30.
  40. Сыманович Э.А. 1954. В древнем Одессе. Вестник древней истории. 1954. № 4. С. 146—150.
  41. Терешенко О.І. Античне торгівельне судно «Зміїний-Патрокл» (склад продукції). Археологія. 2013. № 3. С. 69—85.
  42. Толстой И.И. Остров Белый и Таврика на Эвксинском Понте. Петроград, 1918. 163 с.
  43. Уваров, А.С. Исследования в Древностях Южной России и берегов Черного моря. Вып. 2. Санкт-Петербург: Типография экспедиции. загот. гос. бумаг, 1856. С. 139—184.
  44. Фабрициус И.В. Археологическая карта Причерноморья Украинской ССР. Москва, 1951. Вып. 1.
  45. Шилик К.К. К палеогеографии Ольвии. Ольвия. Киев: Наук. думка, 1975. С. 51—91.
  46. Латышев В.В. Арриан. Объезд Эвксинского Понта. (Arriana, Arr., PPE, 87). Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. (перевод Прозорова П.И.). Вестник древней истории, 1949. № 2.
  47. IOSPE, 1 No. 146; Latyshev B. Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini Graecae et Latinae. Petropolis, 1885-1916, 1, Reg №. 146. (lat)
  48. IOSPE, 1 No. 156; Latyshev B. Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini Graecae et Latinae. Petropolis, 1885-1916, 1, Reg №. 156. (lat)

PDF

Ukrainian