В.Л. Ломтєв. Зсуви на підводних окраїнах в епоху Пасаденської орогенії

Ukrainian

Геологія і корисні копалини Світового океану 2018, 14 (1): 35-45

В.Л. Ломтєв

Інститут морської геології і геофізики ДСхВ РАН, Південно-Сахалінськ, Росія

Зсуви на підводних окраїнах в епоху Пасаденської орогенії

Представлено огляд відомостей про географію, будову, вік і передумови формування підводних зсувів на активній і пасивній континентальних окраїнах. Розглядаються класифікація й номенклатура зсувів, гравітаційна стійкість схилів, тенденції розвитку континентальних окраїн в епоху пасаденської орогенії (0,5—1 млн. років т.н.). Показано, що необоротне та некомпенсоване поглиблення океану й збільшення контрастності рельєфу Землі в кайнозої й особливо у квартері обумовили глобальну гравітаційну нестійкість підводних континентальних окраїн і широке поширення обвально-зсувних явищ та пов'язаних з ними гравітаційних осадових потоків і/або лавин. Розрідження й флюїдизація сприяють трансформації деструктурних зсувів в уламкові й турбідітні потоки різної в'язкості з переносом осадів на сотні кілометрів. Намічено зони підвищеної концентрації зсувів на підводних окраїнах. У порівнянні з наземними схилами крутість підводних схилів не є вирішальним критерієм їхньої гравітаційної стійкості.

Ключові слова: континентальна окраїна, осадовий чохол, зсув, зсув-потік, уламковий потік, Пасаденська орогенія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Алексеев М.Н., Чистяков А.А., Щербаков Ф.А. Четвертичная геология материковых окраин. М.: Недра, 1986. 243 с.
  2. Баранов Б.В., Лобковский Л.И., Куликов Е.А. и др. Оползни на восточном склоне о. Сахалин как источник возможных цунами. ДАН. 2013. 449, № 3. С. 334—337.
  3. Блинов В.Ф. О дрейфе континентов и расширении Земли на основании инструментальных измерений. Тихоокеанская геология. 1987. № 5. С. 94—101.
  4. Буалло Г. Геология окраин континентов. М.: Мир, 1985. 156 с.
  5. Геология континентальных окраин. Т.1—3. — М.: Мир, 1978.
  6. Головинский В.И. Тектоника Тихого океана. М.: Недра, 1985. 199 с.
  7. Конюхов А.И. Осадочные формации в зонах перехода от континента к океану. М.: Недра, 1987. 222 с.
  8. Корнев О.С., Сваричевская Л.В., Хачапуридзе Я.Ф. Строение Камчатского подводного каньона и его сравнение с подобными системами других регионов. Рельеф и структура осадочного чехла акваториальной части Дальнего Востока. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1981. С. 53—63.
  9. Леонтьев О.К. Морская геология. М.: Высшая школа, 1982. 344 с.
  10. Ломтев В.Л. Деформации Невельского (02.08.2007 г., М~6,1) шельфового землетрясения (ЮЗ Сахалин). Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2010. № 2. С. 35—46.
  11. Ломтев В.Л. К строению и истории котловины и трога Уллындо (южная часть Яп. моря). Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2012. № 1. С. 103—116.
  12. Ломтев В.Л. Новое в строении котловины и трога Уллындо (Японское море). Вестник КРАУНЦ. Науки о Земле. 2012. № 1, вып. № 19. С. 98—107.
  13. Ломтев В.Л. О некоторых формах рельефа тихоокеанской окраины Камчатки. Рельеф и структура осадочного чехла акваториальной части Дальнего Востока. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1981. С. 64—69.
  14. Ломтев В.Л. Оползни на подводных континентальных окраинах в эпоху пасаденской орогении. Природные катастрофы и стихийные бедствия в Дальневосточном регионе. Владивосток: ДВО АН СССР, 1990. 2. С. 348—363.
  15. Ломтев В.Л., Корнев О.С., Сваричевская Л.В. ГеологоCгеоморфологические предпосылки оползней в сейсмоактивных районах континентальных окраин Тихоокеанского подвижного пояса (в связи с возможной опасностью образования цунами). М.: ВНТИЦ, 1980. Б932521. 153 с.
  16. Ломтев В.Л., Патрикеев В.Н. Структуры сжатия в Курильском и Японском желобах. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1985. 141 с.
  17. Ломтев В.Л., Патрикеев В.Н. О четвертичном возрасте тихоокеанских желобов. Геоморфология. 1988. № 4. С. 55—63.
  18. Лонгинов В.В. Очерки литодинамики океана. М.: Наука, 1973. 244 с.
  19. Мурти Т.С. Сейсмические морские волны цунами. Л.: Гидрометеоиздат, 1981. 447 с.
  20. Оползни. Исследование и укрепление. М.: Мир, 1981. 368 с.
  21. Орленок В.В. Эволюция океанических бассейнов в кайнозойской эре. Тихоокеанская геология. 1982. № 2. С. 98—103.
  22. Оффман П.Е., Буш Э.А. Фундаментальный и сопутствующие процессы формирования земной коры. М.: Недра, 1983. 188 с.
  23. Поздняков А.В. Авторегуляция и динамическое равновесие в рельефообразовании. Основные проблемы теоретической геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1985. С. 39—48.
  24. Рудич Е.М. Расширяющиеся океаны: факты и гипотезы. М.: Недра, 1984. 251 с.
  25. Селиверстов Н.И. Сейсмоакустические исследования переходных зон. М.: Наука, 1987. 113 с.
  26. Селиверстов Н.И. Строение дна прикамчатских акваторий и геодинамика зоны сочленения КурилоCКамчатской и Алеутской островных дуг. М.: Научный мир, 1998. 164 с.
  27. Тектоника КурилоCКамчатского глубоководного желоба / Гнибиденко Г.С., Быкова Т.Г., Веселов О.В. и др. М.: Наука, 1980. 179 с.
  28. Тихонов И.Н., Ломтев В.Л. Мелкофокусная сейсмичность в тылу ЯпоноCСахалинской островной дуги и ее возможная тектоническая природа. Геофиз. журнал. 2014. 36, № 3. С. 105—117.
  29. Удинцев Г.Б. Рельеф и строение дна океанов. М.: Недра, 1987. 239 с.
  30. Хосино М. Морская геология. М.: Недра, 1986. 432 с.
  31. Шепард Ф.П. Морская геология. Л.: Недра, 1976. 488 с.
  32. Штилле Г. Циркумтихоокеанские складчатости в пространстве и времени. Избранные труды. М.: Мир, 1964. С. 539C589.
  33. A review of mass movement processes, sediment and acoustic characteristics, and contrasts in slope and baseCofCslope systems versus canyonCfanCbasin floor systems / Nardin T.R. et al.. Soc. Econ. Paleontol. Miner. Spec. Publ. 1979. No 27. P. 61—73.
  34. Carlson P.R., Karl H.A. Mass movement of fineCgrained sediment to the basin floor Bering Sea, Alaska. Geo-Mar. Lett. 1984—1985. 4. No 3—4. P. 221—225.
  35. Challenger drills Mississippi fan. Geotimes. 1984. 29, No 7. P. I5—I8.
  36. Damuth J.E., Embley R.W. MassCtransport processes on Amazon cone: western equatorial Atlantic. Bull. Amer. Assoc. Petrol. Geol. 1981. 65, No 4. P. 629—643.
  37. Dingle R.V. The anatomy of a large submarine slump on a sheared continental margin (SE Africa). Jour. Geol. Soc. 1977. I34, No 3. P. 293—310.
  38. Doyle L.J., Holmes C.W. Shallow structure, stratigraphy and carbonate sedimentary processes of West Florida upper continental slope. Bull. Amer. Assoc. Petrol. Geol. 1985. 69, No 7. P. 1133—1144.
  39. Embley R.W. The role of mass transport in the disrtibution and character of deepCocean sediments with special reference to the North At1antic. Mar. Geol. 1980. 38, No 1—3. P. 23—50.
  40. Field M.E., Clarke S.H. SmallCscale and slides and their significance for basin slope processes, southerh California borderland. Soc. Econ. Paleontol. Miner. Spec. Publ. 1979. No 27. P. 225—250.
  41. Flood R.D., Hollister C.D., Lonsdale P. Distruption of the Feni sediment drift by debris flows from Rockall bank. Mar. Geol.1979. 32, No 3/4. P. 311—334.
  42. Garfunkel Z. LargeCscale submarine rotational slumps and growth faults in the Eastern Mediterranean. Mar. Geol. 1984. 55, No 3—4. P. 305—324.
  43. Herzer R.H. Submarine slides and submarine canyons on the continental slope off Canterbury, New Zealand. N. Z. Jour. Geol. & Geophys. 1979. 22, No 3. P. 391—406.
  44. Kastens K.A. Earthquakes as a triggering mechanism for debris flows and turbidites on the Calabrian ridge. Mar. Geol. 1984. 55, No 1/2. P. 13—34.
  45. Kenyon N.H. MassCwasting features on the continental slope of Northwest Europe. Mar. Geol. 1987. 74, No 1—2. P. 57—77.
  46. Knebel H.J., Carson B. SmallCscale slump deposits, Middle Atlantic continental slope, off eastern United States. Mar. Geol. 1979. 29, No 1—4. P. 221—256.
  47. Marine slides and other mass movements. N.Y.: Plenum Press, 1982.
  48. McGregor B.A. Smooth seawardCdipping horizons — an important factor in seaCfloor stability. Mar. Geol. 1981. 39, No 3—4. P. M89—M98.
  49. Mcllvaine J.C., Ross D.A. Sedimentary processes on the continental slope of New England. Jour. Sediment. Petrol. 1979. 49, No 2. P. 563—574.
  50. Mullins H.T., Gardulski A.F., Hine A.C. Catastrophic collapse of the West Florida carbonate platform margin. Geology. 1986. I4, No 2. P. 167—170.
  51. Nardin T.R., Edwards В.D., Gorsline D.S. Santa Cruz basin, California borderland: dominence of slope processes in basin sedimentation. Soc. Econ. Paleontol. Miner. Spec. Publ. 1979. No 27. P. 209—221.
  52. Normark W.E., Piper D.J.W. Navy fan, California borderland: growth pattern and depositional processes. Geo-Mar. Lett. 1983—1984. 3, No 2—4. P. 101—108.
  53. Reynolds S. A recent turbidity current event, Hueneme fan, California: reconstruction of flow properties. Sedimentology. 1987. 34, No 1. P. 129—137.
  54. Schmitz B. The TiO2/А1203 ration in the Cenozoic Bengal abyssal fan sediments and its use as a paleostream energy indicator. Mar. Geol. 1987. 76, No 3—4. P. 195—206.
  55. Silva A.J., Booth J.S. Creep behavior of submarine sediments. Geo-Mar. Lett . 1984—1985. 4, No 3—4. P. 215—219.
  56. Stanley D.J., Nelsen T.A., Stuckenrath R. Recent sedimentation on the New Jersey slope and rise. Science. 1984. 226, No 4671. P. 125—133.
  57. Submarine fans and related turbidite systems. N.Y.: Springer, 1985. 351 p.
  58. Summerhayes C.P., Bornhold B.D., Embley R.W. Surficial slides and slumps on the continental slope and rise of South West Africa: a reconnaissance study. Mar. Geol. 1979. 3I, No 3/4. P. 265—277.
  59. Tsutsui B., Campbell J.F., Coulborn W.T. StormCgenerated, episodic sediment movements off Kahe Point, Oahu, Hawaii. Mar. Geol. 1987. 76, No 3—4. P. 281—299.
  60. Yagisita К. Possible mechanism of submarine sliding and its associated minor slump fold. Earth Science. 1977. 31, No 5. P. 179—192.

Стаття надійшла 26.06.2016

PDF: