Ю.І. Іноземцев, П.С. Димитров, Я.К. Луців, О.А. Паришев. ЧАУДИНСЬКІ ВІДКЛАДИ ЧОРНОМОРСЬКОГО ШЕЛЬФА БОЛГАРІЇ

Геологія і корисні копалини Світового океану 2017, 14 (3): 45-61

Ю.І. Іноземцев¹, П.С. Димитров², Я.К. Луців³, О.А. Паришев¹

1. Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України, Київ
2. Інститут океанології, Болгарська академія наук, Варна, Болгарія
3. Інститут геологічних наук НАН України, Київ

ЧАУДИНСЬКІ ВІДКЛАДИ ЧОРНОМОРСЬКОГО ШЕЛЬФА БОЛГАРІЇ 
На локальних структурних підняттях, розвинених у центральній і північній частинах чорноморського шельфу Болгарії, на глибинах моря 60 м пройдено 8 свердловин, в яких в інтервалі 22–60 м (абсолютні відмітки 45 м) зустрінуті піщано-глинисті відклади з характерною фауною молюсків. У південній частині шельфу (південніше мису Еміне) відклади з аналогічною фауною виявлені ударною трубкою на моноклінальній структурі Східна Стара-Планина на глибині моря 45 м. Встановлено, що чаудинські відклади у фаціальному відношенні на окремих ділянках шельфу мають деякі відмінності, насамперед у складі комплексів молюсків, які окремими дослідниками відносяться до давньоевксинських відкладів (Нанівська площа). Вперше приводяться аргументи на користь приуроченості середземноморської фауни до верхньої частини чаудинських відкладів чорноморського шельфу Болгарії. Отримані результати дослідженнь четвертинних відкладів чорноморського шельфу Болгарії можуть бути використані при картуванні, виборі площ структурно-параметричного буріння на нафту й газ, прокладанні ліній зв’язку та газотранспортних магістралей. 
Ключові слова: Чорне море, чаудинські відклади, кореляція. 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабак Е.В., Стойков С.С. Комплексы позднечетвертичных моллюсков морских отложений континентальной террасы. Геол.геофиз. исслед. болгарского сектора Черного моря. София, 1980, с. 203–212. 
2. Геология и гидрогеология западной части Черного моря. София, 1979. 293 с. 
3. Геолого-геофизические исследования болгарского сектора Черного моря. София, 1980. 319 с. 
4. Димитров П.С., Говберг Л.И. Некоторые черты геологической истории шельфа западной части Черного моря в плейстоцене. Докл. БАН. 1978. 31, № 9. С. 1167–1170. 
5. Димитров П.С., Говберг Л.И. Новые данные о плейстоценовых террасах и палеогеографии болгарского шельфа Черного моря. Геоморфология. 1979. № 2. С. 81–89. 
6. Димитров П.С., Говберг Л.И., Кънева-Абаджиева Морски кватернари наслаги от перифернати област на шелфа в западната част на Черно море. Океанология. 1979. № 5, С. 67–77. 
7. Калинин А.В., Куприн П.Н. Лимонов А.Ф. и др. Новые данные по геологии западной части Черного моря и направление дальнейших исследований. К.: Наук. думка. 1984. С. 6–21. 
8. Кръстев Т., Куприн П. Пета съветско-българска геолого-геофизична експедиция с научно-изследователския кораб «Хоризонт» (5-й рейс). Бюл. Национален океанографически комитет, IC–I. София, 1982. С. 17–24. 
9. Райна И., Стоянова Р. Биостратиграфические исследования четвертичных отложений платформенной части болгарского черноморского шельфа. Геологическая эволюция западной части Черноморской котловины в неоген-четвертичное время. Институт океанологии БАН, 9000. Варна. 1990. С. 194–201. 
10. Райна И., Стоянова Р. Биостратиграфия четвертичного периода шельфовой зоны Нижне-Камчийского прогиба. Геологическая эволюция западной части Черноморской котловины в неоген-четвертичное время. Институт океанологии БАН. 9000. Варна. 1990. С. 202–210. 
11. Федоров П.В. Некоторые дискуссионные вопросы плейстоценовой истории Черного моря. Бюл. МОИП. Отд. геол. 1982. 57, вып. 1, С. 108–117. 
12. Хрисчев Х.Г., Шопов В.Л. Морской плейстоцен Бургасского залива и проблема соотношения узунларских и карангатских слоев. Geol. Balcanica, 9.2. Sofia, 1978, Р. 69–84. 

Стаття надійшла 20.10.2017