Гордієнко В.В. ШВИДКІСНА МОДЕЛЬ ВЕРХНЬОЇ МАНТІЇ ФЛАНГОВИХ ПЛАТО СЕРЕДИННО-ОКЕАНІЧНИХ ХРЕБТІВ

https://doi.org/10.15407/gpimo2020.04.019

В.В. Гордієнко, доктор геол.-мін. наук, професор, завідувач відділу

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

03680. м. Київ, просп. Палладіна, 32

E-mail: gordienkovadim39@gmail.com

ORCID 0000-0001-9430-7801, Scopus authorId=7102473958

Л.Я. Гордієнко, наук. співр.

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

03680. м. Київ, просп. Палладіна, 32

E-mail: lyagord@gmail.com ORCID 0000-0002-8067-9732

ШВИДКІСНА МОДЕЛЬ ВЕРХНЬОЇ МАНТІЇ ФЛАНГОВИХ ПЛАТО СЕРЕДИННО-ОКЕАНІЧНИХ ХРЕБТІВ

У вивчення швидкісних розрізів верхньої мантії регіонів континентів, океанів і перехідних зон з різними ендогенними режимами (згідно адвекційно-поліморфній гіпотезі — АПГ) включений новий елемент — флангові плато (ФП) серединно-океанічних хребтів (СОХ). Передбачається, що ці регіони пройшли процес океанізації в мезозої разом з іншими частинами океанів. У неогені сформувалися СОХ. Значні частини улоговин були охоплені молодою активізацією, включаючи магматизм. Між цими частинами океанів збереглися порівняно вузькі смуги (шириною 200—300 км), які ряд авторів називають фланговими плато. Вони розташовуються на краях СОХ. ФП не зазнали молодої активізації. На це вказують особливості рельєфу дна, магнітного, гравітаційного і теплового полів, швидкісного розрізу верхніх горизонтів мантії.

Елементом перевірки природи ФП може служити побудова швидкісного розрізу мантії під цими регіонами. За АПГ він повинен відрізнятися від сусідніх підвищеною швидкістю сейсмічних хвиль у верхніх приблизно 200 км. Експериментальних даних для такої роботи виявилося вкрай мало. Вдалося побудувати тільки один годограф, використовуючи дані по південній частині Атлантичного океану. Залучена також незначна інформація по південній частині Східно-Тихоокеанського підняття і Серединно-Індоокеанському хребту. Годограф відповідає швидкісному розрізу, який повністю збігається з прогнозним. Останній був розрахований за схемою тепломасопереносу у варіанті АПГ і тепловою моделлю мантії.

Швидкісний розріз мантії ФП не містить вказівок на шар часткового плавлення. Отже, на ФП не повинно бути проявів молодого магматизму. Перевірка показала, що в більшості вивчених фрагментів СОХ це відповідає дійсності.

Ключові слова: серединно-океанічні хребти, флангові плато, швидкісні розрізи верхньої мантії.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Блюман Б.А. Выветривание базальтов и несогласия в коре океанов: возможные геодинамические следствия. Региональная геология и металлогения. 2008. 35. С. 72—86.

2. Гордиенко В.В. Тепловые процессы, геодинамика, месторождения. 2017. 284 с. URL: https://docs.wixstatic.com/ugd/6d9890_472adba2848246a9bfd80910e6848299.p...

3. Гордиенко В.В. Глубина кровли переходной зоны между верхней и нижней мантией Земли. Доповіді НАН України. 2018. № 4. С. 60—65.

4. Гордиенко В.В. Земная кора океанов и полосовые аномалии магнитного поля. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2019. № 4. С. 3—35.

5. Гордиенко В.В., Гордиенко Л.Я. Скоростная модель верхней мантии под островными дугами и береговыми хребтами Тихого океана. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2015. № 3. С. 69—81.

6. Гордиенко В.В., Гордиенко Л.Я. Скоростные разрезы верхней мантии океанических котловин и глубоководных желобов. Доповіді НАН України. 2016. № 4. С. 62—68.

7. Кашинцев Г.Л. Геодинамика и магматизм начальных этапов образования Атлантики. Геотектоника. 2001. № 2. С. 64—77.

8. Кеннет Дж. Морская геология. Т. 1. Москва: Мир, 1987. 397 с.

9. Ломтев В.Л. Абиссальные холмы СЗ плиты Пацифики: особенности строения и относительный возраст. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 2. С. 57—75.

10. Низкоус И.В., Кисслинг Э., Санина И.А,, Гонтовая Л.И. Скоростные свойства литосферы переходной зоны океан-континент в районе Камчатки по данным сейсмической томографии. Физика Земли. 2006. № 4. С. 18—29.

11. Павленкова Н.И., Погребицкий Ю.Е., Романюк Т.В. Сейсмо-плотностная модель коры и верхней мантии Южной Атлантики по Анголо-Бразильскому геотраверсу. Физика Земли. 1993. № 10. С. 27—38.

12. Погребицкий Ю.Е., Горячев Ю.В., Осипов В.А., Трухалев А.И. Строение океанической литосферы по результатам исследований на Анголо-Бразильском геотраверзе. Советская геология. 1990. № 12. С. 8—22.

13. Погребицкий Ю.Е., Трухалев А.П. Проблема формирования Срединно-Атлантического хребта в связи с составом и возрастом пород его метаморфического комплекса. Спорные аспекты тектоники плит и возможные альтернативы. Москва: ОИФЗ РАН, 2002. С. 189—203.

14. Подгорных Л.В., Хуторской М.Д. Геотермическая асимметрия срединно-океанических хребтов. Тепловое поле Земли и методы его изучения. МГГРУ, 2000. С. 164—172.

15. Попова А.К. Тепловой поток на акваториях. Сравнительная тектоника континентов и океанов. Mosсow: Interdepartmental Geophysical Committee, 1987. P. 34—42.

16. Пущаровский Ю.М. Основные черты тектоники Южной Атлантики. Москва: ГЕОС, 2002. 80 c.

17. Шулятин О.Г., Андреев А.И., Беляцкий Б.В., Трухалев А.И. Возраст и этапность формирования магматических пород Срединно-Атлантического хребта по геологическим и радиологическим данным. Региональная геология и металлогения. 2012. 50. С. 28—36.

18. Encyclopedia of Volcanoes. Ed. H. Sigurdsson. Academic press. San Diego, San Francisco, New York, Boston, London, Sydney, Toronto. 2000. 1442 p.

19. International Seismological Centre (20XX). On-line Bulletin. URL: https://doi.org/10.31905/D808B830

20. Puga E., Fanning, C.; Nieto, J. Diaz F. Recristallization textures in zircon generated by oceanfloor and eclogite-facies metamorphism: a cathodoluminescence and U-Pb SHRIMP study, with constraints from REE elements. The Canadian Mineralogist. 2005. V. 43. P. 183—202.

PDF