В.В. Гордієнко, МАНТІЙНІ ГРАВІТАЦІЙНІ АНОМАЛІЇ РЕГІОНІВ ЄВРАЗІЇ

https://doi.org/10.15407/gpimo2023.02.049

В.В. Гордієнко, д-р геол.-мін. наук, проф., зав. відділом
E-mail: gordienkovadim39@gmail.com Scopus author Id = 7102473958 ORCID 0000-0001-9430-7801

Л.Я. Гордієнко, наук. співр.
E-mail: lyagord@gmail.com ORCID 0000-0002-8067-9732

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
03142, м. Київ, просп. Палладіна, 32

МАНТІЙНІ ГРАВІТАЦІЙНІ АНОМАЛІЇ РЕГІОНІВ ЄВРАЗІЇ, ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА АТЛАНТИКИ

Продовжено побудову щільнісних моделей земної кори та верхньої мантії вздовж системи профілів, що проходять Євразією та Північною Америкою, Атлантичним океаном, перехідними зонами між континентами та океанами, яку було розпочато роботами авторів останніх років. У корі щільнісні моделі побудовані за швидкісними розрізами вздовж профілів ГСЗ. Розрахунковий ефект від розрізу в аномальних щільностях по відношенню до нормальної мантії платформи (мінус 870 мГл) відповідає нулю спостереженого поля (аномалії Буге на суші і Фая на морі). Ця величина встановлена експериментально на Східно-Європейській платформі, де геолого-геофізична вивченість максимальна. У верхній мантії використано уявлення авторів про глибинні процеси. Вони пов'язані з варіантами тепломасоперенесення при різних ендогенних режимах. За результатами цих процесів визначено розподіл температур, що відрізняють щільність мантійних порід кожного регіону від платформних. Розраховані для таких аномальних моделей гравітаційні ефекти просумовані з коровими. Вивчено регіони з усіма типами ендогенних режимів: платформи, зони сучасної активізації, геосинкліналі та рифти різного віку, серединно-океанічний хребет, океанські западини, окраїнний жолоб, острівна дуга, задугова западина. Підсумок зіставлений зі спостереженими полями. У всіх раніше вивчених регіонах отримані відмінності не перевищують зрозумілих за похибками спостережень і розрахунків. Таким чином, побудова щільнісних моделей тектоносфери стає одним із методів верифікації використаних схем глибинних процесів. У регіонах, охоплених сучасною активізацією, та перехідних зонах між континентами і океанами відмінності експериментальних та розрахункових даних виявились максимальними. Тому роботи було продовжено з використанням інших профілів ГСЗ, переважно на платформах континентів. Результат загалом підтвердив отриманий раніше, виявивши додаткові проблеми моделювання, пов'язані зі швидкісними розрізами земної кори.

Ключові слова: тектоносфера, земна кора, верхня мантія, щільнісне моделювання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гордієнко В.В. Мантійна гравітаційна аномалія та сучасна активізація на території України. Геологія та корисні копалини Світового океану. 2022. №1. С. 3 – 21

2. Литосфера Центральной и Восточной Европы. Геотраверсы IV, VI, VIII. Ред. В.Б. Соллогуб. Киев: Наук. думка, 1988. 172 с.

3. Национальный атлас России Т. 2. Природа и экология. Москва: ГОСГИСЦЕНТР, 2004. 495 с.

4. Національний атлас України. Київ: Картографія, 2007. 440 с.

5. Павленкова Н.И., Кашубин С.Н., Гонтовая Л.И., Павленкова Г.А. Глубинное строение и геодинамика Охотского региона. Региональная геология и металлогения, 2018. 76. С. 70 – 82.

6. Павленкова Н.И., Павленкова Г.А. Строение земной коры и верхней мантии Северной Евразии по данным сейсмического профилирования с ядерными взрывами. Москва: ГЕОКАРТ-ГЕОС, 2014. 191 с.

7. Павленкова Н.И., Погребицкий Ю.Е., Романюк Т.В. Сейсмо-плотностная модель коры и верхней мантии Южной Атлантики вдоль Анголо-Бразильского геотраверса. Физика Земли, 1993. 10. С. 27 – 38.

8. Сафронов О.Н. Строение земной коры и сейсмичность древних платформ. Геодинаміка, 2008. № 1(7). С. 78 – 88.

9. Сейсмичность и сейсмическое районирование Северной Евразии. Ред. В.И. Уломов, Вып. 1. ОИФЗ РАН, 1993. 303 с.

10. Сейсмическая модель строения коры Атлантического океана. http://www.geologam.ru/geophysics/seismology/seysmicheskaya-model-stroeniya-kory-atlanticheskogo-okeana

11. Boland A., Ellis R. Velocity structure of the Kapuskasing Uplift, Northern Ontario, from seismic refractio studies. Journal of Geophysical Research: Solid Earth,1989. V. 94, B6. P. 7189 – 7204.

12. Bureau Gravimétrique International. http://bgi.obs-mip.fr/data-products/gravity-databases/land-gravity-data/

13. Chulick G., Mooney W. Seismic Structure of the Crust and Uppermost Mantle of North America and Adjacent Oceanic Basins: A Synthesis. Bul. Seism. Soc. Amer., 2002. V. 92, №6. P. 2478 – 2492.

14. Fernandez-Viejo G., Clowes R.M. Lithospheric structure beneath the Archaean Slave Province and Proterozoic Wopmay orogen, Northwestern Canada, from a LITHOPROBE refraction/wide angle reflection survey. Geophysical Research Letters, 2003. 153 (1). P. 1 – 19.

15. Gordienko V. About geological theory. Geophysical Journal, 2022. 2. P. 68 – 92.

16. Gordienko V., Gordienko L. Mantle gravitational anomalies in zones of different endogenous Earth regimes. NCGT Journal, 2023.V. 1(1). P. 63 – 77.

17. Guggisberg A., Kaminski W., Prodehl C. Crustal structure of the Fennoscandian Shield. A traveltime interpretation of the long-range FENNOLORA seismic refraction profile. Tectonophysics, 1991. 195. P. 105 – 137.

18. EUROBRIDGE Seismic Working Group. Seismic velocity structure across the Fennoscandia–Sarmatiasuture of the East European Craton beneath the EUROBRIDGE profile through Lithuania and Belarus. Tectonophysics, 1999. 314. P. 193 – 217.

19. Mooney W.D., Prodehl C., Pavlenkova N.I. Seismic velocity structure of the continental lithosphere from controlled source data, in IASPEI Handbook, Lee, W., Kanamori, H., Jennings, P.C., and Kisslinger, C., Eds., 2002, V. 81A, 54, P. 887 – 910.

20. Pasquale V., Verdoya M., Chiozz P. Heat flux and seismicity in the Fennoscandian Shield. Physics of the Earth and Planetary Interiors, 2001. 126. P. 147 – 162. 

PDF