Є.Ф. Шнюков, Ад.А. Алієв. ФЛЮЇДОГЕННА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ГРЯЗЬОВОГО ВУЛКАНУ ОСТРОВА ЗЕНБІЛ (ДУВАННИЙ) В КАСПІЙСЬКОМУ МОРІ

https://doi.org/10.15407/gpimo2019.03.025

Є.Ф. Шнюков, Ад.А. Алієв, В.В. Іванченко, А.М. Агаєв, В.В. Пермяков
ФЛЮЇДОГЕННА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ГРЯЗЬОВОГО ВУЛКАНУ ОСТРОВА ЗЕНБІЛ (ДУВАННИЙ) В КАСПІЙСЬКОМУ МОРІ
Робота присвячена мінералогії сопкової брекчії грязьового вулкана Зенбіл, що знаходиться в присводовій частині південно-західного крила асиметричної структури Дуваний деніз (Бакинський архіпелаг Каспійського моря). Цей активний вулкан в цілому типовий для всього архіпелагу, внаслідок чого його вивчення представляє значний інтерес. Проведено мінералогічне дослідження фракцій відібраної проби за допомогою бінокуляру і скануючого мікроскопа з інтегрованою системою електронно-зондового аналізу на базі енерго- і хвиледисперсійних спектрометрів. Встановлено пустотілі мікросферули вюстіту, гематиту, піриту, апатиту, виявлені самородні залізо, сріблясте золото, сплави олова, свинцю, цинку, нікелю та інші. Спостерігалися сульфіди цинку, міді, заліза та багато інших мінералів, зокрема, раніше маловідомий фосфат заліза.
Сферули зазвичай мають майже ідеальну округлу форму, часто з точками кріплення кульок до якихось більш великих об’єктів. Розмірність сферул постійна 120—250 мкм. Інтерес представляє знахідка апатитової кульки. Утворення такого типу зрідка траплялися в інших грязьових вулканах Азербайджану. Цікаво, що і в вулкані Зенбіл, і в інших вулканах Азербайджану апатит, з якого складається сферула, характеризується високим (до 10,13 %) вмістом F, що, на нашу думку, прямо вказує на участь флюїдів в його генезисі. Як бачимо, сферули, численні флюїдогенні мінерали — це документальний слід вторгнення глибинних флюїдних мас, що обумовлює власне грязьовулканічний процес. Весь комплекс нових знахідок дозволяє припускати походження грязьового вулкана як продукту глибинних флюїдів.
Ключові слова: грязьовий вулкан, сопкова брекчія, глибинні флюїди, сферули, самородні мінерали, сульфіди, оксиди, глибинна мінералізація.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Алиев Ад.А. и др. Атлас грязевых вулканов Мира. Баку: Нафта Пресс, 2015. 322 с.
  2. Бетехтин А.Г. Минералогия. Москва: Гос. изд-во геол. лит., 1950. 956 с.
  3. Валяев Б.М. Углеводородная дегазация Земли, геотектоника и происхождение нефти и газа. Дегазация Земли и генезис углеводородных флюидов и месторождений. Москва: ГЕОС, 2011. С. 10—32.
  4. Войтюк Ю.Ю., Кураєва І.В., Самчук О.І., Маничев В.Й. Вплив діяльності підприємств чорної металургії на вміст і форми знаходження важких металів у об’єктах навколишнього середовища. Мінер. журн. 2011. Т. 33, № 3. С. 77—83.
  5. Лукин А.Е. Минеральные сферулы — индикаторы флюидного режима рудообразования и нафтидогенеза. Геофиз. журн. 2013. Т. 35. № 6. С. 10—53.
  6. Нестеренко Т., Іванченко В., Тиришкіна С. Онтогенія кулястих індивідів агрегатів техногенного походження. Мінер. збірник. 2007. № 57. Вип. 1. С. 76—80.
  7. Рамдор П. Рудные минералы и их срастания. Москва: И.Л., 1962. 1132 с.
  8. Павлишин В.И., Жабин А.Г., Китаенко А.Э. Типоморфизм и поисково оценочное значение пирита. Киев: УкрГГРИ, 2004. 152 с.
  9. Сандимирова Е.И. Микросферулы как индикаторы флюидных (флюидно-магматических) процессов областей современного вулканизма. Вулканизм и геодинамика. IV Всероссийский симпозиум по вулканологии и палеовулканологии. Петропавловск-Камчатский, 2009. Т. 2. С. 806—809.
  10. Сандимирова Е.И. Сферические минеральные образования вулканических пород Курильс ких о-вов и Камчатки. Автореф. дис. ... канд. геол. наук. Петропавловск-Камчатский, 2008.
  11. Шнюков Е.Ф. Флюидогенная минерализация грязевых вулканов Азово-Черноморского региона. Киев: Логос, 2016. 196 с.
  12. Яценко І.Г. Силікатно-металеві сферули експлозивно-осадових алмазоносних формацій України. Автореф. дис. ... канд. геол. наук. Львів, 2016.
  13. Shnykov Ye.F., Aliev Ad.A., Aghayev A.M., Ivanchenko V.V. Sulfide mineralization of mud volcanoes in Azerbaijan. Stratigraphy and sedimentology of oil gas basins. 2019. N 21. P. 27—38.

PDF

Ukrainian