В.Л. Ломтєв. БУДОВА ПІВНІЧНОГО ФЛАНГУ КУРИЛО-КАМЧАТСЬКОГО ЖОЛОБУ І ПРИЛЕГЛИХ РАЙОНІВ

Геологія і корисні копалини Світового океану 2018, 14 (2): 15-29

В.Л. Ломтєв
Інститут морської геології і геофізики ДСхВ РАН, Південно-Сахалінськ, Росія

БУДОВА ПІВНІЧНОГО ФЛАНГУ КУРИЛО-КАМЧАТСЬКОГО ЖОЛОБУ І ПРИЛЕГЛИХ РАЙОНІВ

За даними проміру і НВХ аналізується будова північного флангу Курило-Камчатського жолобу і суміжних районів. Показано, що Курило-Камчатський і Алеутський жолоби — молоді, накладені морфоструктури з елементами віргації, частиною заповнені турбідітами каньйонів Камчатки. Орографічний бар'єр між жолобами і похилою абісальною рівниною є частиною ложа ПнЗх Пацифіки. Кайнозойський чохол жолобів і прилеглого ложа має двоярусну будову і місцями надмірно газонасичений. Його верхня товща ймовірно сформована турбідітами конусів виносу каньйонів Камчатки до закладення Курило-Камчатського жолобу в середньому плейстоцені. Океанічний чохол простежено на 10—18 км під внутрішній борт Курило-Камчатського жолобу (акреційна призма), що передбачає його покривну, насувну структуру. На тихоокеанській околиці Камчатки уточнено співвідношення підводних закінчень її східних, гірських п-ів і батіальних хребтів-бар'єрів. Намічено зв'язок каньйонів Камчатки з розломами північно-західного простягання і різновікових абразійно-акумулятивних рівнин шельфу і аваншельфу. Фрагментарність, різкі зміни крутизни і батиметричне положення аваншельфу обумовлені ймовірно контрастною тектонікою фокальної зони Беньофа — найбільшого сучасного розлому Землі.

Ключові слова: ложе ПнЗх Пацифіки, зчленування Курило Камчатського і Алеутського жолобів, підняття Обручева, кайнозойської чохол, каньйон, абісальний канал, зсув.

Пам'яти чл.-кор. РАН, проф., д. г. н. Г.Б. Удінцева — піонера у вивченні будови Курило-Камчатського жолобу та багатьох інших морфоструктур і регіонів Світового океану.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Воробьев В.М., Ломтев В.Л. Особенности рельефа и магнитного поля дна Курило-Камчатского и Алеутского желобов в области их сочленения. Геофизические поля островных дуг Востока Азии. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1979. С. 24—30.
2. Ильин А.В. Рельеф дна Камчатского залива. М.: Тр. Института океанологии АН СССР, 1961. Т. 50. С. 21—28.
3. Канаев В.Ф. Рельеф дна Кроноцкого залива. М.: Тр. Института океанологии АН СССР, 1959. Т. 36. С. 5—20.
4. Ломтев В.Л. Абиссальные холмы СЗ плиты Пацифики: особенности строения и относительный возраст. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 2. С. 57—75.
5. Ломтев В.Л. Газоносность ложа СЗ Пацифики. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2014. № 1. С. 69—80.
6. Ломтев В.Л. К строению и истории Курило-Камчатского глубоководного желоба. Геол. и по лезн. ископ. Мирового океана. 2012. № 3. С. 36—47.
7. Ломтев В.Л. Новые данные по тектонике и магматизму СЗ Пацифики. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2008. № 4. С. 93—105.
8. Ломтев В.Л. Рельеф и структура тихоокеанского континентального склона Камчатки. Рельеф и структура осадочного чехла акваториальной части Дальнего Востока. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1981. С. 45—52.
9. Ломтев В.Л., Патрикеев В.Н. Структуры сжатия в Курильском и Японском желобах. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1985. 141 с.
10. Менард Г.У. Геология дна Тихого океана. М.: Мир, 1966. 273 с.
11. Мысливец В.И., Соловьева Г.Д. Береговые линии Мирового океана и геохронология плейстоцена. Вестник МГУ. Серия геогр. 1976. № 1. С. 57—62.
12. Сваричевский А.С., Ломтев В.Л., Патрикеев В.Н. Новые данные о рельефе тихоокеанского склона южной части Курильской гряды. Структура осадочных отложений Курило-Камчатского желоба. Ю-Сахалинск: СахКНИИ ДВНЦ АН СССР, 1979. С. 37—50.
13. Селиверстов Н.И. Строение дна прикамчатских акваторий и геодинамика зоны сочленения Курило-Камчатской и Алеутской островных дуг. М.: Научный мир, 1998. 164 с.
14. Селиверстов Н.И. Структура сейсмофокальной зоны Камчатки. Вестник КРАУНЦ. Науки о Земле. 2007. № 1. Вып. № 9. С. 10—26.
15. Тектоника Курило-Камчатского глубоководного желоба. М.: Наука, 1980. 179 с.
16. Удинцев Г.Б. Рельеф Курило-Камчатской впадины. Исследования Курило-Камчатской впадины. Тр. ИО АН СССР, Т. 12. М.: Изд-во АН СССР, 1955. С. 16—61.
17. Удинцев Г. Б. Геоморфология и тектоника дна Тихого океана. М.: Наука, 1972. 394 с.
18. Хиллс Е. Очерки структурной геологии. М.: ИЛ, 1954. 174 с.
19. Шапиро М.Н. Тектоническое развитие восточного обрамления Камчатки. М.: Наука, 1976. 123 с.
20. Шолл Д. Осадочные толщи в глубоководных желобах северной части Тихого океана. Геология континентальных окраин. М.: Мир, 1978. Т. 2. С. 192—206.
21. Initial Reports of the Deep Sea Drilling Project. Site 192. Washington: U.S. Government Printing office, 1973.Vol. 19. 913 p.
22. Scholl D.W., Hein J.R., Marlow M., Buffington E.C. Meiji sediment tongue: North Pacific evidence for limits movement between the Pacific and North American plates. Bull. Geol. Soc. Amer. 1977. Vol. 87, No 4. P. 1567—1576.

Статья поступила 24.01.2017