В.О. Ємельянов, Об’єкти античної та середньовічної культурної спадщини як ресурс геоекосистем Північного Причорномор'я та шельфу Чорного моря в районі Бузького лиману

https://doi.org/10.15407/gpimo2023.01.003

В.О. Ємельянов, чл.-кор. НАН України, д-р геол.-мін. наук, проф., головн. наук. співроб.
e-mail: volodyasea1990@gmail.com, ORCID 0000-0002-8972-0754

М.М. Ієвлєв, канд. істор. наук, пров. наук. співроб.
e-mail: ievminan@gmail.com

О.В. Чубенко, інженер-дослід.
e-mail: arba1380@gmail.com

ДНУ «МорГеоЕкоЦентр НАН України» 01054, Київ, вул. Олеся Гончара, 55-Б

ОБ’ЄКТИ АНТИЧНОЇ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЯК РЕСУРС ГЕОЕКОСИСТЕМ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ТА ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ В РАЙОНІ БУЗЬКОГО ЛИМАНУ

Ця стаття є продовженням авторського циклу публікацій, присвячених дослідженню потенціалу ресурсу археологічних артефактів — пам’яток античної і середньовічної спадщини як антропогенних складових сучасних геоекосистем Північного Причорномор’я (ГЕСПП) та прилеглої зони шельфу Чорного моря з лиманами включно. Ці пам’ятки на даний час частково або повністю знаходяться в перехідній частині простору геоекосистеми Чорного моря (ГЕСЧМ) та пов’язаних з нею геоекологічних субсистем лиманів (ГЕСЛ), де сучасні природні аеральні, аквальні та геологічні середовищні субсистеми межують між собою.

У статті наводяться результати досліджень, характеристика та типізація археологічних пам’яток культурної спадщини античного та середньовічного часу, які знаходяться в просторі геоекосистем, що формувалися в регіоні. Серед них підводні археологічні пам’ятки, які виявлено в просторі древніх берегових та прибережних палеогеоекоситем акваторії Бузького лиману. Встановлено їх зв’язок з найбільш значущими археологічними об’єктами, що колись формувалися у складі геоекосистем суходолу. Зроблена попередня реконструкція кордонів Бузького лиману за часів античності та середньовіччя. Показано ресурсний археологічний потенціал просторів ГЕСПП та прилеглої зони шельфу Чорного моря з лиманами включно щодо античних та середньовічних археологічних пам’яток культурної спадщини, які були створені і деякий час належали просторам певних палеоГЕСПП, а зараз знаходяться у просторі сучасної геоекосистеми Бузького лиману (ГЕСБЛ). У статті дається короткий опис вже відомих археологічних пам’яток античної та середньовічної культурної спадщини, зараз частково затоплених, та деяких інших цікавих підводних археологічних артефактів. Показана доцільність розширення їх пошуку з урахуванням прив’язки до батиметричних і геоморфологічних особливостей кордонів між сучасними  природними середовищними субсистемами ГЕСЧМ. Такі знання важливі для глибшого розуміння причин і наслідків зміни палеогеоекологічних і сучасних геоекологічних умов шельфу Азово-Чорноморського басейну (АЧБ) та ГЕСПП, прогнозування динаміки і напрямів їх розвитку, а також для історико-археологічних реконструкцій з метою виявлення нових об’єктів культурної спадщини. Опубліковані в статті результати геоархекологічних (комплексу геоекологічних і археологічних) досліджень, мають важливе значення не тільки для розуміння формування і функціонування перехідних геоекосистем з їхніми ресурсами, до яких входять археологічні артефакти як антропогенні складові, але й для розвитку суспільної культури, історичної пам’яті населення та розширення його історичної свідомості. Крім того, такі знання є необхідними для свідомого та компетентного вирішення низки економічних проблем розвитку громад Північного Причорномор’я. Зокрема, для прогнозування впливу багатьох геоекологічних процесів, притаманних регіону досліджень, на особливості умов пошуку, ідентифікації, використання та збереження історико-археологічного потенціалу античної та середньовічної культурної спадщини, що знаходиться у просторі сучасних ГЕСПП та ГЕСЧМ в якості їхніх складових та для залучення інвестицій у розвиток прибережного та підводного туризму. Саме ці антропогенні складові є об’єктивними свідками впливу природних геоекологічних умов на особливості життєдіяльності та міграції мешканців регіону з давніх часів і до сьогодення.

Kлючові слова: рівень моря, геоекологія, геоекосистеми, підводна археологія, античність, культурна спадщина.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Блаватский В.Д. Подводные разведки в Ольвии. Советская археология. 1962. № 3. С. 225—234.
  2. Веклич М.Ф. Проблемы палеоклиматологии. Киев: Наук. думка, 1987. 189 с.
  3. Геология шельфа УССР. Лиманы. Київ: Наук. думка, 1984. 176 с.
  4. Гожик П.Ф., Новосельский Ф.А. Геологические условия строительства Днепровско-Бугского гидроузла. Киев: Наук. думка, 1989. 118 с.
  5. Зубарь В.М, Сон Н.А. Об интерпретации ольвийской надписи трех римских легионов. Мат-лы междунар. конф. Ольвия-200. Николаев. 1994. С. 52—54.
  6. Иевлев М.М. Очерки античной палеэологии Нижнего Побужья и Нижнего Поднепровья. Киев, 2014. 277 с.
  7. Иевлев М.М., Чубенко А.В. Подводная археология античных и средневековых памятников северного побережья Черного и Азовского морей. Киев, 2020. 144 с.
  8. Карасев А.Н. Оборонительные сооружения Ольвии. Краткие сообщения Института истории материальной культуры Академии Наук СССР. 1948. Вып. 22. С. 31.
  9. Карасев А.Н. Планы Ольвии ХІХ в. как источник для исторической топографии города. Материалы и исследования по археологии СССР. 1956. № 50. 56 с.
  10. Крижицький С.Д. Ольвийская экспедиция и основные результаты подводного отряда. Археологические открытия 1976. Москва, 1977. С. 318—319.
  11. Крыжицкий С.Д. Основные объекты работ Ольвийской экспедиции и итог изучения затопленной части Нижнего города Ольвии. Археологические открытия 1977. Москва, 1978. С. 342—343.
  12. Крыжицкий С.Д., Основные итоги изучения затопленной части Нижнего города Ольвии. Античная культура Северного Причерноморья. Киев: Наук. думка, 1984. С. 36—65.
  13. Крыжицкий С.Д., Буйских С.Б., Отрешко В.М. Античные поселения Нижнего Побужья (Археологическая карта). Киев: Наук. думка, 1990. 136 с.
  14. Лейпунская Н.А. Керамика из затопленной части Ольвии. Античная культура Северного Причерноморья. Москва, 1984. С. 65—88.
  15. Орбели Р.А. Исследования и изыскания. Москва-Ленинград. 1947. 248 с.
  16. Ростовцев М.И. Военная оккупация Ольвии римлянами. Известия археологической комиссии. 1915. Вып. 58. С. 1—16.
  17. Шилик К.К. Реконструкция топографии античной Ольвии. Краткие сообщения Института археологии. Москва, 1970. 128 с.
  18. Шилик К.К. К Палеогеографии Ольвии. Ольвия. Киев: Наук. думка, 1975. С. 51—91.
  19. Шилик К.К. К вопросу о западной границе Нижнего города Ольвии. Краткие сообщения Института археологии. 1976. Вып. 145. С. 72—77.
  20. Шилик К.К., Федоров Б.Г. Геоакустическое исследование подводной части Ольвии. Советская археология, 1968. №4. С. 126—137.
  21. Федоров П.В. Колебания уровня Черного моря в послеледниковое время. Доклады Академии наук СССР. 1959. Т. 124. № 5.
  22. Федоров П.В. Стратиграфия четвертичных отложений Крымско-Кавказского побережья и некоторые вопросы геологической истории Черного моря. Москва: Изд-во АН СССР, 1963. 164 с.
  23. Уваров А.С. Исследования о древностях Южной России и берегов Черного моря. Тип. эксп. загот. гос. бумаг. 1851. Вып. 1. СПб. С. 1—138.

PDF

Ukrainian