М.В. Козленко, ГЛИБИННА БУДОВА, ТЕКТОНІКА, ЕВОЛЮЦІЯ І ВУГЛЕВОДНЕВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ УЗДОВЖ 31°20’ СХ. Д.

https://doi.org/10.15407/gpimo2021.03.003

М.В. Козленко, канд. геол. наук, старш. наук. співроб.
E-mail: marichakoko@gmail.com
ORCID 0000-0001-5463-6483

Ю.В. Козленко, канд. геол.-мін. наук, старш. наук. співроб.
E-mail: yuriyko@email.ua
ORCID 0000-0002-7736-5185

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
03142, Київ, пр. Палладіна, 32

ГЛИБИННА БУДОВА, ТЕКТОНІКА, ЕВОЛЮЦІЯ І ВУГЛЕВОДНЕВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ УЗДОВЖ 31°20’ СХ. Д.

Проведено густинне моделювання північно-західного шельфу Чорного моря уздовж 31°20’ сх.д. За його результатами визначено складну блокову будову району, яка тісно пов'язана з історією його розвитку. Виявлено ознаки байкальської тектонiчної активiзацiї південного краю дорифейської Схiдно-Європейської платформи, а також прилеглої до неї ділянки Скіфської плити (СП). В межах СП видiлено дiлянки, що були утворенi в герцинську та кіммерійську епохи тектогенезу. В основі Каркінітського прогину встановлено дві ділянки редуковані в результаті процесів рифтогенезу кори з різним ступенем інтенсивності базифікаціі. На північному схилі Каламітського валу на поверхні фундаменту виявлено два вулканічних апарата ріолітового складу. З великою часткою ймовірності визначено, що підняття Гамбурцева є східним продовженням валу Губкіна. За будовою і значенням підібраних густин встановлено, що структура Гамбурцева є «сліпим» грязьовим вулканом, який утворився під час другого етапу пізньокімерійського циклу і проявляв активність весь крейдовий період. Проведено детальний аналіз глибинної будови і розломної тектоніки, розташованих в перетині профілю локальних структур осадового чохла і ділянки газових сипів. Виявлено, що більш перспективними на скупчення вуглеводнів є структури Флангова, Партизанська і Гамбурцева. ВВ-перспективність структури Ушакова (Н-41) сумнівна, оскільки в структурно-тектонічному плані вона є аналогом структури Дельфін, яка за результатами буріння була визнана непродуктивною. Встановлено, що район газових сипів приурочений до розлому мантійного закладання, який розділяє два блоки з різко відмінними будовою і мезо-кайнозойською еволюцією земної кори. Запропоновано провести на цій ділянці детальну сейсмічну зйомку з метою виявлення в осадовому чохлі локальних структур, перспективних на ВВ.

Kлючові слова: Чорне море, Скіфська плита, густинне моделювання, будова літосфери, розломна тектоніка, вуглеводнi.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Безверхов Б.Д. Тектоника мезокайнозойского осадочного чехла на северо-западе Черного моря, как основа прогнозирования нефтегазопоисковых работ (по материалам сейсмо- разведки): Дис. канд. геол.-мин. наук. Одесса, 1988. 205 с.
  2. Вандышева К.В., Кадышева Е.В., Филатов В.В. Дилатация геологической среды и ее отражение в гравитационном поле. Вопросы теории и практики геологической интерпретации геофизических полей. Пермь: ГИ УрО РАН, 2011. С. 52—53.
  3. Геология шельфа УССР. Литология. Киев: Наук. думка, 1985. 192 с.
  4. Геология шельфа УССР. Тектоника. Киев: Наук. думка, 1987. 152 с.
  5. Гожик П.Ф., Чебаненко І.І., Євдощук М.І. та iн. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Наукові і практичні основи пошуків родовищ вуглеводнів у північно-західному шельфі Чорного моря: Київ: ЕКМО, 2007. 232 с.
  6. Гордиенко В.В., Гордиенко И.В., Завгородняя О.В. и др. Южно-Украинская моноклиналь, Скифская плита, Черное море (геофизика, глубинные процессы). Киев, 2018. 131 с.
  7. Евдощук Н.И. Рейтинговая оценка перспектив нефтегазоносности северо-западного шельфа Черного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2008. № 4. С. 40—47.
  8. Евдощук Н.И., Рослый И.С., Скребец М.О. Бирифтинг Придобруджинско-Днестровской зоны и перспективы нефтегазоносности Северочерноморского (Одесского) авлакогена. Тектоніка і стратиграфія. 2014. Вип. 41. С. 5—15.
  9. Какаранза С.Д., Кадурин С.В., Ларченков Е.П. и др. Находка эффузивных пород на северо-западном шельфе Черного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2011. № 1. С. 83—92.
  10. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Методика плотностного моделирования тектоносферы зон перехода океан-континент сдвигового типа на примере Гвинейского краевого плато. Геофиз. журнал. 2008. 30, № 2. С. 75—82.
  11. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Глубинное строение и развитие Скифской плиты в мезокайнозое в сечении профиля МОВ ОГТ № 598506. Геофиз. журнал. 2013. 35, № 2. С. 98—110.
  12. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Строение и развитие восточной части северо-западного шельфа Черного моря (по результатам интерпретации геофизических данных вдоль профиля II КМПВ). Геофиз. журнал. 2013. 35, № 4. С. 63—74.
  13. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Структура литосферы и эволюция осадочного чехла центральной части северо-западного шельфа Черного моря. Геофиз. журнал. 2014. 36, № 4. С. 65—74.
  14. Козленко М.В., Козленко Ю.В. Сопоставление тектонических элементов земной коры с нефтегазоперспективными структурами в Каркинитском прогибе. Доповіді НАН України. 2017. № 1. С. 60—65.
  15. Козленко Ю.В., Корчагiн І.М., Михайлюк С.Ф. Програмний комплекс обробки та інтерпретації гравіметричних і магнітометричних даних і аномалій геоїду. Бюлетень УАЦ. 1997. Вип. 1. С. 245—250.
  16. Лукин А.Е. Углеводородный потенциал больших глубин и перспективы его освоения в Украине. Геофиз. журнал. 2014. 36, № 4. С. 3—23.
  17. Лукин А.Е. Система «суперплюм — глубокозалегающие сегменты нефтегазоносных бассейнов» — неисчерпаемый источник углеводородов. Геол. журнал. 2015. № 2 (351). С. 7—20.
  18. Лукин А.Е., Шестопалов В.М. От новой геологической парадигмы к задачам региональных геолого-геофизических исследований. Геофиз. журнал. 2018. 40, № 4. C. 3—72. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i4.2018.140610.
  19. Панов Д.И., Степанов А.Г. Нижнеюрский вулканогенный горизонт на Бодрак-Альминском водоразделе (Горный Крым) и его аналоги в Горном Крыму и на Большом Кавказе. Вестник МГУ. Серия 4. Геология. 2002. № 1. С. 14—21.
  20. Пинус О.В., Асеев А.А., Колосков В.Н. и др. Интерпретация структурно-тектонического строения северо-западной акватории Черного моря с целью оценки перспектив ее нефтегазоносности. Нефтегазовая геология. Теория и практика. 2014. 9. № 1. С. 1—14.
  21. Пустильников М.Р., Шиманский А.А. Геолого-структурная характеристика осадочного чехла Черноморского шельфа и прилегающих районов. Строение и нефтегазоносность северной части Черного моря и сопредельных тepриторий. Киев: Наук. думка. 1978. С. 91—109.
  22. Соловьев В.О. Хронология тектонических движений: Фазы, эпохи, циклы тектогенеза. Харьков, 2011. 112 с.
  23. Тимурзиев А.И. Мантийные очаги генерации углеводородов: геолого-физические признаки и  прогнозно-поисковые критерии  картирования; закономерности  нефтегазоносности недр как отражение разгрузки в земной коре мантийных УВ-систем. Тектоніка і стратиграфія. 2015. Вип. 42. С. 114—159.
  24. Туголесов Д.А., Горшков А.С., Мейснер Л.Б. и др. Тектоника мезокайнозойских отложений Черноморской впадины. Москва: Недра, 1985. 215 с.
  25. Шнюков Е.Ф., Коболев В.П. Слепые грязевые вулканы Черного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2020. 16, № 2. С. 49—65. https://doi.org/10.15407/gpimo2020.02.049.
  26. Bosworth W., Tari G. Hydrocarbon accumulation in basins with multiple phases of extension and inversion: examples from the Western Desert (Egypt) and the western Black Sea. Solid Earth. 2021. No. 12. P. 59—77. https://doi.org/10.5194/se-12-59-2021.
  27. Diaconescu M., Craiu A., Toma-Danila D. et al. Main active faults from the eastern part of Romania (Dobrogea and Black Sea). Part I: longitudinal faults system. Romanian Reports in Physics. 2019. 71, 702. 18 p.
  28. Dinu C., Wong H.K., Tambrea D. et al. Stratigraphic and structural characteristics of the Romanian Black Sea shelf. Tectonophysics. 2005. 410. Р. 417—435.
  29. Georgiev G. Geology and Hydrocarbon Systems in the Western Black Sea. Turkish Journal of Earth Sciences. 2012. 21. P. 72—754. https://doi.org/10.3906/yer-1102-4.
  30. Konerding C., Dinu C., How Kin Wong. Seismic sequence stratigraphy, structure and subsidence history of the Romanian Black Sea shelf. Geological Society, London, Special Publications. 2010. 340. Р. 159—180. https://doi.org/10.1144/SP340.9.
  31. Morosanu I. The hydrocarbon potential of the Romanian Black Sea continental plateau. Romanian Journal of Earth Sciences. 2012. 86, iss. 2. Р. 91—109.
  32. Naudts L., Greinert J., Artemov Yu. et al. Geological and morphological setting of 2778 methane seeps in the Dnepr paleo-delta, northwestern Black Sea. Marine Geology. 2006. 227. Р. 177—199. https://doi.org/10.1016/j.margeo.2005.10.005.
  33. Robinson A.G. Introduction: tectonic elements of the Black Sea Region, in A.G. Robinson, ed., Regional and petroleum geology of the Black Sea and surrounding region. AAPG Memoir. 1997. 68. Р. 1—6.
  34. Tari G., Fallah M., Kosi W. et al. Regional Rift Structure of the Western Black Sea Basin: Map-View Kinematics. Petroleum Systems in «Rift» Basins. 2015. P. 372—395.

PDF

Ukrainian