В.А. Нестеровський. УНІКАЛЬНИЙ ПРОМИСЛОВО-ГЕНЕТИЧНИЙ ТИП ОСАДОВИХ РОДОВИЩ

https://doi.org/10.15407/gpimo2020.01.054

В.А. Нестеровський,
E-mail: v.nesterovski@ukr.net ORCID 0000-0002-7065-8962

УНІКАЛЬНИЙ ПРОМИСЛОВО-ГЕНЕТИЧНИЙ ТИП ОСАДОВИХ РОДОВИЩ

Стаття присвячена результатам досліджень осадового літогенезу і рудоутворення залізних руд Керченсько-Таманського регіону, що велися під керівництвом академіка НАН України Є.Ф. Шнюкова. У 60-х роках минулого століття Є.Ф. Шнюковим на Керченському півострові був встановлений новий промислово-генетичний тип залізних руд, приурочених до специфічних компенсаційних прогинів — “вдавлених синкліналей”, що генетично пов'язані з грязьовим вулканізмом. В роботі розглянуто наукове і практичне значення відкриття нового генетичного типу кіммерійських залізних руд, описуються механізм формування рудовмісних структур, геологічна будова і особливості залягання рудного шару, літолого-геохімічний склад продуктивної товщі. Показано просторовий і генетичний зв'язок вдавлених синкліналей Керченського півострова з проявами грязьового вулканізму і вплив останнього на утворення залізних руд. Встановлена рудоносність компенсаційних прогинів відкрила перспективи виявлення в межах районів розвитку грязьового вулканізму нових родовищ залізних руд у вдавлених синкліналях. На відміну від залізних руд, що утворилися в брахісинклінальних структурах — мульдах, руди з компенсаційних прогинів характеризуються більш широким спектром елементів домішок і більш високим вмістом окремих з них (миш'яку, фосфору і деяких інших), що пояснюється специфікою хімічного складу сопкових вод, що надходять в ці басейни седиментації. Особливості літолого хімічного складу руд вдавлених синкліналей вимагають комплексного підходу до їх розробки і використання. На Керченському півострові нині встановлено 45 вдавлених синкліналей, з яких 12 є рудоносними. Для визначення перспектив рудоносности інших вдавлених синкліналей потрібні додаткові дослідження.

Ключові слова: Керченський басейн, вдавлені синкліналі, залізні руди, грязьовий вулканізм.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Андрусов Н.И. Геологические исследования на Керченском полуострове, проведенные в 1882 и 1883 гг. Записки Новороссийского об-ва естествоиспытателей. 1884. Вып. 2. С. 1—198.
  2. Андрусов Н.И. Новые геологические исследования на Керченском полуострове, произведенные в 1888 году. Записки Новороссийского об-ва естествоиспытателей. 1889. Вып. 114. С. 12—32.
  3. Андрусов Н.И. Геотектоника Керченского полуострова. Материалы для геологов России. 1893. С. 1—171.
  4. Архангельский А.Д. Несколько слов о генезисе грязевых вулканов Апшеронского полуострова и Керченско-Таманской области. Бюл. Моск. об-ва испытателей природы. Отд. геол. 1925. 33, № 3—4. С. 269—285.
  5. Гурский Д.С., Есипчук К.Е., Калинин В.И., Кулиш Е.А., Нечаев С.В., Третьяков Ю.И., Шумлянский В.А. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. Т. 1. Металлические полезные ископаемые. Киев—Львов: Центр Европы, 2005. С.110—115.
  6. Ефремов Н.Е. Азовскит — новый минерал из группы гидроферрифосфатов. Тр. Ломоносовского института Академии наук. 1937. Вып. 10. С. 151—155.
  7. Кантор М.И. Агломерация керченских руд. Гипромез. 1930. № 8—9. С. 45—54.
  8. Кантор М.И. Исследование керченских руд на мышьяк. Гипромез. 1937. № 7. С. 18—25.
  9. Кантор М.И. Отчет по изучению Камыш-Бурунской мульды. Станция агропромышлен ных руд, ТСХА. Москва, 1934—1935. С. 17—78.
  10. Кантор М.И. Химико металлургическая характеристика железных руд северной части Чегене-Салытской мульды Керченского полуострова. Керченская металлургия. Т. 1. 1934. С. 2—31.
  11. Литвиненко А.У. К характеристике сидерита из киммерийских слоев. Минерал.сб. Львовского мин. об-ва. 1953. № 7. С. 227—232.
  12. Литвиненко А.У. О породообразующих карбонатах из киммерийских отложений Керченского и других месторождений Приазовского железорудного бассейна. Докл. АН СССР. 1957. Т. 16, № 4. С. 673—676.
  13. Литвиненко А.У., Немкова В.К. К изучению остатков растений в отложениях киммерийского яруса. Докл. АН СССР. 1956. № 2. С. 317—320.
  14. Лучицкий В.И. Керченский железорудный бассейн. ТР. Центр управ. пром. разведки. Москва—Ленинград. 1922. С. 109—117.
  15. Малаховский В.Ф. Геология и химия керченских железных руд и их важнейшие компоненты. Киев: Изд во АН УССР, 1956. 193 с.
  16. Малаховський В.Ф. Геохімічні індикатори керченських залізорудних родовищ Української РСР. Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. 34 с.
  17. Науменко П.И. Андреева Н.Я. Физико-химическая характеристика руд Новоселовского месторождения на Керченском полуострове. Геол. журн. 1977. 37, № 2. С.139—143.
  18. Науменко П.И. Геология вдавленных синклиналей Керченского полуострова. Автореф. дис. … канд. геол.-мин наук. Киев, 1967. 28 с.
  19. Нестеровский В.А. Активизация грязевых вулканов Керченско-Таманской области. Геол. журн. 1990. № 1. С. 138—143.
  20. Нестеровский В.А. Геологическое строение и генезис Каменской железорудной вдавленной синклинали на Керченском полуострове. Киев, 1987. 14 с. Деп. в ВИНИТИ 27.10.87, № 7524 13—87.
  21. Нестеровский В.А. Геология и генезис железорудных вдавленных синклиналей Керченского полуострова. Автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. Киев, 1987. 18 с.
  22. Нестеровский В.А. Рудоносность вдавленных синклиналей Керченского полуострова. Актуальные вопросы геологии Украины. Киев: СОПС АН УССР, 1986. С. 87—89.
  23. Нестеровський В.А., Деяк М.А. Новые минералы грязевых вулканов Керченского полуострова. Современная минералогия: от теории к практике. Материалы 11-го съезда РМО. Санкт Петербург, 2010. С. 100—102.
  24. Нестеровський В.А., Тітова Н.О. Літологічний склад твердих викидів Булганацького грязьового вулкану. Сучасні проблеми літології осадових басейнів України та суміжних територій. Зб. Наук. праць ІГН НАНУ. 2012. С. 60—64.
  25. Попов С.П. Минералогия Крыма. Москва Ленинград: Изд-во АН СССР, 1938. 352 с.
  26. Попов С.П. О керченитах. Изв. Геолкома. 1929. 48, № 10. С. 35—48.
  27. Прокопов К.А. Усложнения в антиклиналях Керченского полуострова. Тр. главн. геол. разв. упр. 1931. Вып. 38. С. 37—84.
  28. Станкевич Л.О. Кальцевый родохрозит Керченского месторождения. Докл. АН СССР. 1955. Т. 105, № 6. С. 1328—1331.
  29. Станкевич Л.О. Новые данные о барите рудных залежей Керченского полуострова. Теоретические и генетические вопросы минералогии и геохимии. Киев, 1957. С. 129—133.
  30. Станкевич Л.О. О составе и происхождении рудных силикатов Керченского месторождения. Минер. сб. Львовского геол. об-ва. 1958. № 11. С. 159—169.
  31. Чухров Ф.В. О составе и генезисе митридатита. Тр. Ломоносовского института Академии наук, 1936. Вып. 10. С. 139—150.
  32. Чухров Ф.В. Об анапаите на Керченском полуострове. Тр. Ломоносовского института Академии наук. 1936. Вып. 7. С. 273—281.
  33. Шнюков Е.Ф. Генезис киммерийских железных руд Азово-Черноморской рудной провинции. Киев: Наук. думка, 1965. 195 с.
  34. Шнюков Е.Ф. Грязевой вулканизм как рудообразующий процесс. Геол. журн. 1986. 46, № 6. С. 62—71.
  35. Шнюков Е.Ф. Науменко П.И. Новое железорудное месторождение в Новоселовской вдавленной синклинали Керченского полуострова. Научная конференция Института геол. наук АН УССР: Тезисы докладов. Киев: Наук. думка, 1964. С. 69—70.
  36. Шнюков Е.Ф. Нестеровский В.А., Аленкин В.М. Геологическое строение и рудоносность Булганакской вдавленной синклинали. Докл. АН УССР. Сер. Б. 1987. № 11. С. 26—29.
  37. Шнюков Е.Ф. Новый тип киммерийских железных руд Керченского полуострова. Докл. АН СССР. 1962. 145, № 5. С. 1127—1130.
  38. Шнюков Е.Ф. Флюидогенная минерализация грязевых вулканов Азово-Черноморского региона. Киев: Логос, 2016. 194 с.
  39. Шнюков Е.Ф., Аленкин В.М., Науменко П.И. Рудоносность Арма-Элинской вдавленной синклинали на Керченском полуострове. Докл. АН УССР. Сер.Б. 1985, №8. С. 23— 25.
  40. Шнюков Е.Ф., Гнатенко Г.И., Нестеровский В.А., Гнатенко О.В. Грязевой вулканизм Керченско-Таманского региона. Киев: Наук. думка, 1992. 200 с.
  41. Шнюков Е.Ф., Науменко П.И. Киммерийские железные руды вдавленных синклиналей Керченского полуострова. Симферополь: Крым, 1964. 126 с.
  42. Шнюков Е.Ф., Науменко П.И. Находка Ачинской рудоносной вдавленной синклинали на Керченском полуострове и ее палеогеографическое значение. Геол. журн. 1982. № 5. С. 51—57.
  43. Шнюков Е.Ф., Науменко П.И., Лебедев Ю.С., Усенко В.П., Гордиевич В.А., Юханов И.С., Щирица А.С. Грязевой вулканизм и рудообразование. Киев: Наук. думка, 1971. 332 с.
  44. Шнюков Е.Ф., Соболевский Ю.В., Кутний В.А., Маслаков Н.А., Нестеровский В.А. Палегеографические условия Керченско-Таманской области в киммерийский век. Литология осадочного чехла УССР. Мат-лы 4-го Республ. литолог. совещ. (29 сентября — 2 октяб ря 1987 г.). Киев: Наук. думка, 1991. С. 222—228.
  45. Шнюков Е.Ф., Фесюнов О.Е. Геология и генезис Баксинского железорудного месторождения Керченского бассейна. Литология и полезн. ископ. 1965. № 5. С. 81—86.
  46. Шнюков Є.Ф., Науменко П.І., Калашнікова Т.О. Геологія та рудоносність Кезенського залізорудного родовища (Керченський басейн). Пам'яті В.І. Вернадського. Київ: Вид-во АН УРСР, 1963. С. 151—156.
  47. Эберзин А.Г. Геологические исследования железорудных месторождений Керченского полуострова. Керченские железорудные месторождения. Москва—Ленинград—Новосибирск, 1933. С. 129—168.
  48. Эберзин А.Г. Средний и верхний плиоцен Черноморской области. Стратиграфия СССР. Т. 12. Москва—Ленинград: Изд-во АН СССР, 1940. С. 132—148.
  49. Юрк Ю.Ю., Шнюков Є.Ф., Крамм Т.П. Нові знахідки сульфатів заліза в керченських і таманських залізорудних родовищах. Доп. АН УРСР. 1960. № 9. С. 1271—1275.
  50. Юрк Ю.Ю., Шнюков Е.Ф. Задачи изучения Украинских месторождений осадочных железных руд. Изучение Керченских и других осадочных железных руд УССР. Тезисы 3-й научно-техн. конф. 1966. Киев: Наук. думка, 1966. С. 3—5.
  51. Юрк Ю.Ю., Шнюков Є.Ф. До геохімії та мінералогії марганцю в керченських залізних рудах. Вісник АН УРСР. 1959. № 2. С. 18—22.
  52. Юрк Ю.Ю., Шнюков Є.Ф. Псиломелан Камиш-Бурунського родовища. Доп. АН УРСР. 1958. № 2. С. 43—57.
  53. Юрк Ю.Ю., Шнюков Е.Ф., Лебедев Ю.С., Кириченко О.Н. Минералогия железорудной формации Керченского бассейна. Симферополь: Крымиздат, 1960. 450 с.
  54. Яговдик В.В. К минералогии фосфатов осадочных железорудных месторождений киммерийского яруса. Автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. Днепропетровск, 1953. 18 с.
  55. Яговдик В.В. Об окислении вивианита. Сб. Львовского геол. об-ва. 1952. № 6. С. 273—277.

PDF

Ukrainian